Розділ 14

- Koja je svrha vašeg putovanja (прим. ред. - Ціль вашої поїздки?), - запитав боснійською представник прикордонної служби аеропорту.

"Проникнути на секретну базу НАТО, захопити таємничий "об'єкт Ікс 4", і бажано при цьому не померти болісною смертю", - подумки відповіла Ніка, прокручуючи у голові ті убогі матеріали, якими зглянувся забезпечити її Полонський. Але вголос вимовила:

- Tse turistička ruta (прим. ред. - Туристична подорож).

Ніка у рудій перуці, що довжиною заледве доходила до лінії підборіддя, лінзах, які змінювали колір очей на темночорний, та масивних круглих окулярах, натягнула дурнувату посмішку. Прикордонник уважно звіряв її підставну зовнішність із такими ж підставними документами на ім'я Хелен Рут, громадянки Великої Британії.

- Imate chudova vimova, jaka za turista (прим. ред. - У вас чудова вимова, як для туристки), - підозріло відмітив прикордонник.

- Moja baka Yasmila rođena je u Bosni. Styles mi je pričao o svojoj rodnoj zemlji! (прим. ред. Моя бабуся Ясміла родом із Боснії. Стільки розповідала мені про свій рідний край!), - з ностальгічними нотками в голосі збрехала Ніка, не пояснювати ж прикордоннику, що вона досконало знає всі європейські мови - це було однією з опорних дисциплін під час навчання в "Аркані".

Здається, остання фраза таки переконала прикордонника у щирості туристичних намірів Хелен Рут, тож він із посмішкою повернув їй документи:
- Dajem vam dobru cijenu (прим. ред. - Бажаю вам приємної подорожі).

Ніка знову натягнула дурнувату посмішку, зображаючи велику радість, і поспішила покинути аеропорт Бутмир, занурюючись у спекотне, як для осені, повітря Сараєво. Втомлено плюхнулася за столик першої ж, до якої добрела, кав'ярні і жадібно накинулася на їжу.

Вже дві доби вона тільки й бачить, що аеропорти. Спершу літак до Талліну, звідти у Копенгаген, Амстердам, а потім - Лондон, звідки вона і прилетіла до Сараєво. 

Треба було заплутати сліди, аби ні в кого не виникло жодної підозри. Спасибі, що хоч документами фальшивими і готівкою її забезпечили, раз вже не опустилися до банальних пояснень, що ж конкретно від неї вимагали, що то за загадковий "об'єкт Ікс 4". Навіть зібрати елементарні особисті речі не дали, хоч запасні труси та шкарпетки, не кажучи вже про якісь технічні засоби захисту. Зрозуміло, що пістолет вона б не пронесла повз охоронні системи аеропортів, але ж скільки можна було взяти корисних і малопомітних штук, як то ніж у помаді, чи отруйний газ у флаконі з-під дезодоранту - цього добра в "Аркані" вистачало. І це лише підтверджувало впевненість, що ніякий "Об'єкт Ікс 4" Полонському потрібен не був, Ніку сюди послали помирати.

"Не дочекаєшся, жирний слимак!", - подумки посилала промені добра своєму керівнику, до болю стискаючи кулаки.

Треба було вигадати якийсь план. Запастися, хоча б, елементарною зброєю, не голими ж руками йти проти вишкілених агентів міжнаціональних військ. Та нічого розумного в голову не приходило. Крім, хіба що...

- Whoa! Pogriješiti! Zaustavi to! Viklichte hto polítsíyu! (прим. ред. - Що ви робите?! Зупиніться! Перестаньте! Викличте хтось поліцію!), - кричали відвідувачі кав'ярні, коли Ніка почала перевертати столики та жбурляти стільцями навсебіч.

І поліція не забарилася, одразу дві машини із ввімкненими спецзасобами, примчалися до кав'ярні, скрутили руки Ніці в наручники та не надто церемонячись запхнули її на заднє сидіння.

- Oy, ruzhytse rumena! (прим. ред. - сербська народна пісня), - волала Ніка всю дорогу до відділку.

- Yakas bozhevilna (прим. ред. - Вона якась божевільна!), - крутили біля скронь партульні. - Zaključaj! (Замовкни вже!)

Вже, коли Ніку витягли з поліцейської машини, і завели до відділку під руки, вона артистично втратила свідомість. Поки поліціянти бігали навколо, надаючи першу медичну допомогу, вона ухитрилася витягнути в одного з них електрошокер, і коли "приходила до тями", непомітно сховала знахідку у внутрішню кишеню куртки. Не бойовий пістолет, звісно, але точно може виявитися корисним.

- Idemo do kamere (прим. ред. - Давайте в камеру її), - злісно скомандував, судячи з усього, старший за званням. - Nisu trčali sa ludim ljudima (прим. ред. - Ще ми з психами всілякими не носилися).

Вже у загратованій кімнаті, яка була, по суті, відділеною частиною від основного офісу, Ніка уважно оцінила обстановку, в яку потрапила. Як "громадянці" Великої Британії, жодна небезпека їй не загрожувала, та вона і не збиралася сидіти чекати, поки підключать консула, надто вже серйозною могла бути перспектива викриття. А от вхід до приміщення, де могла зберігатися зброя та спецзасоби, виявити було нескладно - Ніка помітила, як з-за одних дверей виходило двоє поліціянтів, на ходу заправляючи пістолети в кобуру на поясі.

- Otzhe pani Ruth (прим. ред. - Так ви у нас пані Рут)?, - перепитав слідчий, коли Ніку, вже без наручників, завели до його кабінету. - Kako možete objasniti svoje ponašanje u kav'yarnu? Ljuljali su vozače, davali su ih gospodaru (прим. ред. - І як ви пояснете вашу поведінку у кав'ярні? Розлякали відвідувачів, завдали збитків власнику).

- Pitaću ponovo, prijatelju. Razlog, patim zbog psiho-neuroloških problema. Prvi let izazvao je recidiv (прим. ред. - Я дуже перепрошую, пане слідчий. Розумієте, я страждаю на психо-неврологічні розлади. І довгий переліт спричинив рецедив), - якомога натуральніше розплакалася Ніка, а для більшої переконливості дістала з кишені флакон із аспіриновим препаратом. - Osovina, čudo, nosim linije kad je nosim. Ale kroz let zabule ichkh vipiti. Spremna sam nadoknaditi sve kuje vlasniku kav'yarnija, jer je zaboravljen na mali incident, i nećemo provjeravati, sve dok se konzuli umiješaju, (прим. ред. - Ось, дивіться, я навіть ліки завжди при собі ношу. Але через переліт забула їх випити. Я готова компенсувати всі збитки власнику кав'ярні, якщо ми забудемо про це маленький інцидент, і не будемо чекати, поки у справу втрутяться консули).

Чи то слідчий повірив у щирість розказаної легенди, чи купився на пачку зелених, які Ніка завбачливо дістала з кишені, аби показати, що не кидає слова на вітер, і справді збирається компенсувати завдані збитки, але її пообіцяли відпустити. Та спершу наказали почекати в кабінеті, поки слідчий викличе потерпілого. А Ніка тільки цього й чекала.