Денис

Чому знову поцілунок? Невже з нами це буде відбуватися кожного разу? Як так вийшло, що ми знову зробили це? А я ж так важко вибудовував усі ці стіни, аби Вероніка не проникла у мою свідомість. Щодня намагався себе впевнити, що в моєму серці просто немає місця ніяким почуттям. Я не створений для кохання, адже знаю його руйнівну силу. Я просто боявся відчути це. Мої стіни втримували мене від кроку в прірву. Однак вона знову їх легко зламала. Ця дівчина має якийсь особливий талант, адже змогла захопити усі мої думки. Мало того, вона навіть почала мені снитися. І я помічав її присутність у якихось невеличких дрібничках. Для прикладу, тепер коли я бачив свою улюблену чашку, то згадував, як вона робила мені каву тоді, на другий день її роботи. А той відпочинок... Я дося згадував цей момент. Вона поселилася в моїй думках. 

Але не в серці. Принаймні, я дуже сподіваюся на це. Але хто його знає, адже йому неможливо наказати. Воно діє незалежно від нас. Та зараз я впевнений в одному — ми не будемо разом. Вже давно я зрозумів для себе, що рано чи пізно одружуся. Але це буде дівчина, з якою я зможу себе повністю контролювати. Я буду дивитися на неї спокійно, і моє серце не замиратиме щоразу, як я її бачитиму. І хоча я не знаю який поворот зробить моя доля, проте я зроблю все, аби саме так моє життя і склалося. Я буду поважати свою дружину і робити все, аби вона відчувала себе особливою. 

Проте це точно не Вероніка. Та й сумніваюся, що вона взагалі захоче хоч щось мати зі мною після всього, що між нами сталося. Я би сам не захотів би навіть розмовляти із собою. А бачити так тим паче. Напевно, зараз вона про мене не найкращої думки. І навіть як я попрошу Аню розпитати про все, то вона навряд чи мені скаже. Хоч вона і моя найкраща подруга, та ця дівчина вміла тримати секрети краще за усіх інших. Але може варто спробувати. 

Хоча їй взагалі е треба розповідати, адже вони з Веронікою стали дуже хорошими подругами. Значить, я маю винести це сам. І це було дуже важко, адже я не звик до того, аби якось контролювати свою симпатію. Принаймні я продовжував впевнювати себе в тому, що це лише симпатія. А раптом насправді все набагато складніше?