Prozora

Нарис.

Ти читала вірші про кохання. Я ігнорувала ті рядки, та надавала значення математичним рівнянням.Чорне та біле. Вічне протистояння. 

Ти говорила про мистецтво, людей і подорожі світами, а я ж про теорію відносності, напругу й політику. Ти могла годинами сміятися з дурного жарту, а моїм краєм була поблажлива посмішка. Щаслива, сонна, з книгою в руках – ось якою ти запам'ятовувалась. Ти була і залишаєшся світлом у моєму житті. Ти – втілення безмежної мрійливості, спокою, живий вогник і лагідний дотик сонця. Я ж складаюсь з цифр і теорій.

Та незважаючи на принципи і погляди, виводжу своїм надто правильним почерком на клаптику паперу:

« Я Вас люблю, о як я Вас люблю!

Але про це не треба говорити»




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше