"Пішак" для королеви

2. Тимур

"Життя – не зебра із чорних та білих смуг, а шахівниця.

Тут все залежить від твого ходу".

~•~ Автор невідомий

 

   Його знову виперли з чергової роботи в ресторані, де він грав для відвідувачів. Власник заявив, що більше не потерпить його прогулів, хай яка там на них не була б причина. Так, хто б міг подумати, що славетний "Король школи", капітан футбольної команди "Ураган" - тепер грає в метро і на вулиці, але зовсім не футбол, а - попсову музичку. І сміх і гріх! А точніше, сувора реальність життя!

Все так прекрасно починалося. Савченко Тимур - красивий багатий хлопець, який подавав хороші надії у спорті. Їздив на дорогезній тачці і біля якого - завжди терлися сексуальні ціпи, які фанатіли від нього. Він ніколи не планував, щось змінювати і просто насолоджувався життям. Чесно кажучи, він не дуже любив футбол, але його мама мріяла, щоб він став відомим футболістом. Тому, він як чемний син - старався втілити її мрію в реальність.

Та життя – як американські гірки: ніколи не знаєш, що тебе чекає за поворотом. Так само сталося із життям Тимура. В один прекрасний день, до них додому завітали неочікуванні гості... Це були кредитори, які "люб'язно" повідомили, що тепер це все належить банку і порадили, щоб вони з мамою виміталися під три чорти, найближчим часом, поки їх силою не виставили! Як виявилося, все майно було закладене в банку, а батько Тимура заборгував кредиторам космічну суму грошей.

Та це, ще було не найгірше, що втнув його батечко. Також, Савченко старший - встиг щей обікрасти інвесторів та звалити з солідною сумою грошей закордон. Де насолоджувався розкішним життям, разом із свою секретаркою - яка була його коханкою! Тимур вже знав, про його походеньки на той час, але він ніколи навіть не міг подумати, що його батько виявиться таким покидьком! Хай йому грець! Від цієї звістки у мами стався інсульт і її паралізувало на ліву сторону... Та на цьому його неприємності не закінчилися...

Коли він вступив в університет, мамі стало гірше і вже після першого курсу йому довелося перевестися на заочне відділення. Йому пощастило потрапити на державне місце. Потім він влаштувався на першу-ліпшу роботу, бо їм з мамою були потрібні гроші. Але, грошей катастрофічно не вистачало. То ж він, щей додатково підробляв - роздавав листівки, іноді ходив на кастинги, а врешті-решт став вуличним музикантом.

Зараз, Тимур зі своєю матір'ю жили в старій і пошарпаній двох-кімнатній квартирі, яка дісталася йому від покійного дідуся. Тут, мабуть, років десять ніхто не робив ремонт, радянські меблі були старими і вицвівшими на сонці, а стара техніка, постійно ламалася, але квартира була світлою, бо вікна розміщувалися з сонячної сторони вулиці. Тимуру ця квартира нагадувала собачу будку, порівняно з тим будинком, в якому він мешкав раніше.

Слава Богу, коли Тимур отримав цю квартиру, він був ще неповнолітнім і банк не зміг забрати її, так як вона ще не була переоформлена на нього чи його батька. Він і справді багато пережив, його життя розділилося на період до 11 класу і після нього, здавалося це історії двох зовсім різних людей, але ні...

Проте, зараз Тимур чітко знав і розумів, що гроші не падають просто так з неба, а щоб їх отримати - треба важко працювати. Тому, він тепер не так легковажно тратив їх, а старався більше економити. Іноді, але дуже рідко, він ходив на кастинги для реклами і підпрацьовував у масовці для фільмів. На щастя, Господь не обділив його гарною зовнішністю, а колишні заняття спортом дали непоганий результат, тому часом йому це допомагало з роботою.

Дівчини у нього не було, бо всі його фанатки миттєво зникли, коли в нього закінчилися гроші і він став простим хлопцем, а не багатієм, яким був раніше. Та в нього і не було часу заводити дівчат, йому треба було працювати і доглядати за хворою мамою, семе останній фактор і не дозволяв йому знайти нормальну постійну роботу з стандартним робочим графіком. Його мама не могла переміщуватися без костилів чи інвалідного візка, але могла сама їсти, так як лише ліва сторона була паралізованою, а з правою було все добре.

Зовсім випадково, він знайшов оголошення в Інтернеті, в якому шукали чоловіка для реклами нових парфумів. Він вирішив спробувати себе в ролі моделі знову. Кастинг намічався завтра, обіцяли непогану винагороду і він хотів спробувати. З чим чорт не жартує, а зайві гроші йому не завадять. Та сьогодні він вирішив піти й пограти свою музику в парку, адже з останньої роботи його виперли, а в мами закінчилися ліки.

Тимур прилаштувався в центральному парку і почав розігрівати публіку піснями Скрябіна, коли побачив її. Рудоволоса красуня пильно дивилася на нього, по його шкірі пробіг легкий морозець. Здавалося, він вже десь бачив це обличчя, його риси були такими знайомими, а очі горіли зеленим вогнем. Та він не міг згадати, де саме бачив цю дівчину, їхні погляди зустрілися і кілька хвилин вони дивилися одне на одного, потім вона розвернулася й розчинилася в натовпі, а він просто провів її поглядом.

Зібравши виручені кошти після свого "вуличного" концерту, ну що ж було не густо, але добре, що хоч щось... Він направився в аптеку, щоб купити ліки для мами, по дорозі купивши ще деякі смаколики для неї. Він забрів у двір свого будинку, де як завжди, сиділи бабусі і "перемивали кісточки" сусідам, які проходили повз, ББС працювало на повну, Тимур зайшов в свій пошарпаний під'їзд і направився на четвертий поверх до квартири номер 13, вставив ключ в двері і увійшов:

- Хто там? Синку, це ти? - з кімнати доринав голос мами.

- Так, мамо, це я. Я вже повернувся! - Тимур роззувся і направився прямісінько в кімнату мами. Вона, як завжди лежала на свому ліжку і читала якусь книжку.

- Де ти був? Втомився? - мама відірвалася від книжки і спробувала трохи підійнятися.

- Грав у парку. Ось, купив тобі ліки і твої улюблені смаколики. - він простягнув їй пакет.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше