3

Ніна поквапом бігла до станції метро «Житомирська». Сьогодні на 11:00 була запланована зустріч із кураторами проекту в який вона пробилася. Була запланована зустріч із керівником телеканалу, редактором відділу новин. На тих консультаціях, їм молодим стажерам телеканалу, мали довести навчальний план. Виголосити, що потрібно від них і що дасть студія. Також, вони вперше мали шанс потрапити на ефір денного випуску новин. Щоб на власні очі побачити сам процес. Щоб без особливих теоретичних пояснень показати, що таке новини.

Ніна, у джинсах голубого кольору підгорнутих до кісточки щиколотки, білих кросівках і золотистій футболці виглядала дуже стильно і свіжо. Губи підведенні помадою із ледь вловимим відтінком пурпурового. Цей колір помади дуже личив до її чорного волосся, яка було зібране на маківці у своєрідний кокон. Дивна зачіска і дуже популярна серед молоді. Але дуже практична і стильна. Ніна виглядала шедеврально! Вона підбігла до гурту переважно молодих людей, між якими точилася розмова про їх майбутнє.

Рівно об 11:00 до них вийшла молода дівчина років двадцяти п’яти і запросила усіх їх пройти за нею. Відразу у холі вони наштовхнулися на популярного ведучого політичних шоу Олега Мерзлюка, який як звичайнісінька людина стояв і спілкувався із охоронцем студії. Щось жваво йому розповідав і показував довжину руками, характерним жестом рибалки – хвалька. Група підіймалася на другий поверх студії. Куратор провела їх у кабінет із великим овальним столом посеред кімнати. На стіні висів великий екран, проектор, ноутбук і купа іншого приладдя лежали чи стояли на столі.

• Ще раз усім привіт,- промовила дівчина,- я Женя, буду вашим куратором на час проведення курсу. Коротко про курс. Наш продюсерський центр, вирішив провести конкурс. За умовами якого, кращі слухачі отримають пропозицію роботи у нас. Курс ми назвали «Свіжий подих». З подачі генерального директора телеканалу, ми взялися за підбір кандидатів. Саме ви і є тими кандидатами, які за рік, після закінчення курсу, поповнять наші ряди. З десяти членів вашої групи ми відберемо трьох. Більш детально, пізніше,  вам розповість редактор відділу новин нашого каналу. А зараз розберіть анкети і заповніть їх. Далі напишіть заяви по зразку, який лежить поряд. Це ваш прийом на стажування. Пізніше підійду.

Дехто із стажерів хотів задати питання, тягнучи руку чи викрикував їх поперед усіх інших.

• Знаю, що у вас маса запитань. Але усі відповіді пізніше, скоріше всього з понеділка…

І вийшла у коридор. Ніна взялася за ручку і старанно заповнила анкету  і заяву про прийом на роботу на посаду стажера.

Заповненні анкети і заяви лежали складені на початку стола, там де стояла куратор Женя. Стажери перемовлялися один із одним, ділилися захопленими репліками і очікуваннями від майбутнього, яке сьогодні, так стрімко перенесло їх у новий світ. Такий незбагнений і захоплюючий. Але сповнений прекрасних надій у кожного. Думок про те, що буде якщо не пройдеш у омріяну трійку не було ні у кого.

Раптом у кімнату увійшло два чоловіки. Одягнені у класичні костюми із краватками. Старший із них був у минулому відомий політичний оглядач Аркадій Бойко, іншого Ніна не знала.

• Доброго дня шановні,- промовив Бойко оглядаючи пильним поглядом стажерів,- радий вітати вас у нашій прекрасній телекомпанії. У цьому чудовому проекті «Свіжий подих». Мене звати, хто не знає Аркадій Бойко,- самозакохано промовив він,- Я головний редактор телеканалу і редактор Відділу новин. Тобто, той хто матиме честь попасти працювати до нас, буде у моїй команді. Знайомтесь, це генеральний директор телеканалу Андрій Мальчук.

Ніна не знала Мальчука. Від його погляду відразу хотілося відвести очі і більше ніколи із ним не зустрічатися. Такого холоду від людей Ніна ще не відчувала.

• Шановні колеги, привіт,- почав дружнім тоном із проблиском сталі у голосі Мальчук,- вам пощастило бути відібраними у групу «Свіжий подих». Результатом ваших кропітких старань і занять, буде прийом в штат телекомпанії на посаду ведучого чи репортера. У залежності від професійних нахилів, які ви проявите за час навчання. Відповідно, ближче до закінчення розпочнеться піар – компанія про вас, як людей зі сторони. Людей, які несуть свіжу думку і ідеї. Людей, які вийшли із народу і є провідниками його думок. Незаангажовані, непідкупні, справедливі і, найголовніше, відверті і безкомпромісні. Саме цей набір журналістських якостей ми шукаємо у вас. Саме ці риси ми відчули у вас на етапі відбору. І саме це нам потрібне. Нам потрібно від вас одне, щоб коли ви будете світитися на екранах телевізорів у квартирах і будинках, люди вірили вам, бо ви такі ж прості люди, як і вони. Ок?- запитав.

Хтось захоплено, хтось схвильовано чи боязко, але усі ствердно кивали головами на знак згоди із тим, що готові нести правдиву довіру телеглядачам. Готові бути провідниками ідей та думок у душах людей.

Андрій Мальчук попрощався і вийшов із залу. Аркадій лишився. Пильно подивився на усіх іще раз. Ніна відчула, що на ній він затримав погляд трішки довше ніж на інших. Вона опустила очі до долу, ніби щось зосереджено розглядала на своїх руках.

• Ну, що ж! В понеділок до роботи!- підбадьорливо промовив Аркадій,- зараз Женя забере вас на ефір. Дочекайтеся тут,- добавив і також залишив кабінет.

Незабаром зайшла Женя і відвела їх у студію. Де за п’ятнадцять хвилин мав розпочатися денний випуск новин. Ніна відчула величезний трепет коли увійшла у студію.  Ніби на Говерлі, коли із студентською групою співали гімн під величезним прапором, який гучно тріпотів на двохтисячному вітрі. Їй трішки паморочилося у голові від думки, що вона потрапила у справжню студію. Що вона бачить той реквізит, який спостерігає щодня на екрані телевізора. Люди навкруги були такі заклопотані та ділові. Їх хотілося назвати одним словом «круті». Ця студія не зрівняється із тією, яку вона бачила у рідному місті, коли ходила на проби.

• Ось вам,- подумки вимовила Ніна, пригадавши свої провали на місцевому телебаченні,- я тут, на національному каналі. А ви мене на свій провінційний не взяли,- розпирали горді думки.