Пурпурове небо

10

Аркадій вийшов із офісу генерального продюсера Мальчука і пішов по коридору до свого кабінету. Настрій був трохи зіпсований. За свою стрімку кар’єру політичного оглядача, ведучого політичних ток – шоу і навіть на виборах, правда провальних, політтехнолога він найбільше не любив коли змінювалися плани. А ті багатії, олігархи завжди робили так, як їм потрібно. Постійно порушують домовленості. А ти крутись! Не те, що не заплатять, а то ще й дещо гірше є, якщо десь не встигнеш з термінами.  Не те, щоб Аркадій боявся, він давно обрав ту доріжку. Давно і свідомо прислужував одній промисловій групі. Шалені гроші, але і шалений ризик. Можна вилетіти і не помітиш коли. А він боровся. Міцно тримаючись на піку хвилі. Мав прізвисько «Кілер», оскільки його жертви нараховували десятки політичних трупів різного ґатунку.

  • Нічого, переграємо раз така оказія! Ще не з такого лайна виходив чистим!- заспокоював себе Аркадій наливаючи бренді у келих із льодом.

Роздумував над проектом. Завжди був проти, щоб набирати групу із 10 людей. Той дикий місяць відбору. Різна нечесть лізла на канал пачками. Ті 10 – ть, що взяли у групу більш – менш нормальний контингент. Кого відсіяти приблизно уявляв. Треба це зробити гарно і продумано. Щоб ті, хто буде звільнений випадково не продумали чого, якогось розголосу до ефіру. Хоча  у договорі є пункт про нерозголошення інформації стосовно конкурсу. Так що мовчатимуть. Хочуть же отримати свої преміальні.

  • Переможе,  мабуть, Ніна! Хороша мала. Спрагла і така заповзята, як Тамара у молодості, поки не розжиріла від заказух,- роздумував Аркадій,- за місяць розпочнемо її виводити в новини. Спочатку  «Вставай», там обідні, підсумкові. Далі на ток – шоу.  Підсунемо питання. Навчимо. Вимуштрую, як ведмедя в цирку.  Зможе! За таке бабло, яке їй і не снилося і не таке зможе! Ще полюбить від вдячності! Голота…- зневажливо роздумував Аркадій.

Аркадій народився у сім’ї голови райкому компартії одного із районів центральної України. Інтелігентна родина була просякнута ідеями комунізму і влади. Він ріс із чіткими, окресленими перспективами успіху. Піонерія – голова загону, комсорг класу, групи на історичному факультеті та школі партії. Робота в обласному осередку комсомолу. Кандидатська дисертація по «Основах марксизму і ленінізму». Прекрасне життя комуністичної молоді під міцним крилом батька, на той час уже голови обкому партії величезної області. Допоки не розвалився Союз, який так щедро багатствами народного господарства вигодовував обмежене коло сімей.

Його батько не знітився після розвалу Союзу, а вміло, за безцінь придбав елітні землі під забудову на берегах Дніпра і два заводи, один великий на розпил,  інший для душі. Гроші з розпилу допомогли запустити комерційний банк. На іншому налагодив виробництво кондитерських виробів і розвивав успішний бізнес на теренах незалежно  – розграбованої  країни.

Аркадія не цікавив бізнес. Звиклий лише розпоряджатися і проводити мотивації серед несформованих, молодих душ подався у журналістику. Переїхав до Києва. Батькові зв’язки допомогли пробитися у  хорошу газету. Там зрозумів, що коли тобі пропонують написати статтю про якусь перукарню чи аптеку за додаткові кошти це може бути дуже вигідно. Почав із перукарень. Розбивши у пух і прах одну із них, від імені невдоволеного сусіда - аноніма. Накликав  масу перевірок  від голодних контролюючих органів, які так і чекали кому б то полоскотати кишені.  На її місці з’явилося чергове відділення одного із комерційних банків, а у кишенях Аркадія, чимала сума американських грошей. Далі пішли інші замовлення: магазини, АЗС, мережі супермаркетів. Так працювала конкуренція по усій країні. Один поїдає іншого за кращі локації об’єктів, за ціни та інше. І для підкріплення своїх прав чи вірніше для появи тих прав, необхідно мати гарну, а головне із правильними акцентами медійну картинку.  Аркадій продовжував нищити середній бізнес допоки не подзвонив Андрій і не запропонував написати статтю про одного кандидата у депутати місцевої ради, з яким ніяк не вдається домовитися. Аркадію вдалося поховати надії молодого ідеаліста. Розбитий викривальною статтею зник із політичного небосхилу із грифом «Усі вони однакові». А цей ще гірший, бо бреше, як кажуть у новинах, відверто у очі…

Андрій запропонував, після такого вдалого початку перейти на телебачення. Аркадій радо погодився. Знав Андрія здавна,  ще з часів комсомольської юності. Створили політичне ток – шоу, яке назвали «Правильні акценти». Таким  чином, по політичних трупах,  дружно дійшли до високих посад на комерційному каналі.

Батько, коли Андрій відвідував батьків у рідному місті, дивувався. Як журналіст може заробляти кошти, які не підйомні йому, як голові банку і власнику фабрики по виробництві кондитерки. Аркадій, щось намагався розповідати про великі гонорари, викладання. Але в кінці – кінців йому обридло пояснювати і він все рідше і рідше відвідував батьків, спираючись на велику зайнятість. Прізвисько «Кілер» носив гордо і хизувався ним. Більшість людей, які змушені були завершити політичну кар’єру чи надто довго оговтувалися після тих викривальних матеріалів і інтерв’ю, не несли загрозу ні йому ні його замовникам.

В матеріальному плані усе було прекрасно. Жінка і двоє чудових хлопців – підлітків, які вчилися у одному із приватних  пансіонатів Лондона. Одна з найпривабливіших жінок країни,  Тамара Бабух у коханках, хоча вона не була прив’язана сексом до когось одного. Та все ж його світ крутився по його орбіті і з темпом, який здає саме він.

Тому і з’явилася мисливська злість зробити усе правильно і цього разу. Вивести Ніну на шоу і зробити усе як годиться. Щоб на рахунок ніжно лягли обіцяні мільйони. А життя продовжувалося у заданому ритмі і темпі.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше