11

В неділю увечері у месенджері пролунав сигнал нового повідомлення. «В понеділок вранці збори на 10:00 у нашій залі! Без запізнень» Ніна прочитала повідомлення, яке надіслала Женя.

• Ще збори ранішні задумали,- невдоволено промовила Ніна повертаючись на матраці,- любий я певно лягатиму уже. Завтра збори вранці. Ти йдеш до мене,- кокетливо гукнула останню фразу чоловікові, який стукав клавіатурою на кухні.
• Ні. Писатиму,- пролунало у відповідь.
• От, так ти мене любиш…,- з докором промовила Ніна.

Сергій писав свою книгу. Нарешті віднайдений сюжет вправно переходив у матеріальний вираз. З’являлися слова у файлі Wordі із назвою «Повість». Назви поки не придумав . Сторінка за сторінкою Сергій вибудовував конфлікт художниці із власним «Я». Стосунки з її чоловіками, які сформували її погляди на світ. Її непевне кохання, що тільки – що, ранніми  пуп’янками з’явилося у свідомості і змінювало усе навколо. Почало змінювати її із середини. Добавляти її світла. Відповідно те світло з’являється і в її мистецтві. Сергій добавляв нових героїв у книгу. Описував місця, які йому найбільше подобалися. Розповідав,  від імені героїні про їх. Передавав їхній колорит і вплив на її свідомість, на усвідомлення подій через ці місця. Він дуже радів з того, що книга набуває тих рис, які Сергій і прагнув показати. Зміни в людині, коли з’являється у душі кохання, яке несе людину до нових відкриттів. І усі труднощі видаються дріб’язковими, коли в душі народжується любов.

Сергію поступова вдалося звикнути до того, що Ніна віддається повністю роботі на телеканалі. Він вважав, що професійна складова - це одна із основних напрямків життя людини. Ніну вважав надзвичайно талановитою, тому і не міг не бути задоволений її успіхами. Вона розквітала від успіхів. Із захопленням розповідала, як усе чудово складається. Ділилася тривогами, на рахунок того, що може не попасти у трійку. Боялася того фіаско. Сергій підтримував і не давав нагоди засумніватися у власному таланті. Ніна тішилася від того. Його це радувало. Усе йшло своїм планом.

Фінанси залишилися стабільними. Лише все більше і більше приходилося писати на замовлення про різні товари. Складалося враження, що Сергій живе за комп’ютером. Але поки не було інших варіантів у заробітках.  Цей був стабільний. А якщо трохи добавити часу і старань відразу йшли додаткові кошти. Грошей, що заробляла Ніна на студії ледве вистачало, щоб оплатити квартиру.

Ніна настояла, щоб Сергій придбав собі хоч якийсь пристойний одяг. Інколи траплялися нагоди вийди у люди чи то з Ніниними одногрупниками чи з друзями, які перебували проїздом у Києві, а йому нічого було одягти. Придбали костюм, сорочку, краватку, туфлі для якось визначної події. І повсякденний, але модний та стильний одяг. Ніна була задоволена, коли дивилася на Сергія у класичному костюмі:

• Ти як Аркадій наш! Стильний і модний. А знаєш, малий тобі йде такий стиль… ніколи б не подумала,- промовляла Ніна задоволено розглядаючи коханого.
• Та їдьмо уже,- втомлено після 3 – ох годинного шопінгу промовляв Сергій,- ще треба статтю дописати, щоб за те шмаття розплатитися,- посміхався.
• Ой, що там ті гроші…- віджартувалася Ніна,- от скоро мій випускний, презентація мене, як нової ведучої новин і ток – шоу, а ти будеш як обірванець,- мрійливо резюмувала суперечку Ніна.