14

Її ефір був за день. 

В студії новин ситуація була розжарена до максимальних градусів. У повітрі було відчуття провалу. Час від часу у студію вривався червоний від злості Мальчук і летів до кабінету Аркадія. Звідти, через мить долітали обривки фраз і викриків, які були ледь  приглушені стінами. Мальчук ще більше злий виходив із кабінету, грюкав дверима і голосними кроками гримів коридором студії новин. Аркадій виходив із свого кабінету розчервонілий і також сердитий. Працівники, журналісти намагалися не попадатися на очі Бойку. Знаходили собі справи і працювали не піднімаючи голови і намагалися не дивитися на редактора. Вважаючи, що така зайнятість допоможе запобігти гніву керівника студії новин.

Вчора провалився на випуску новин другий із трьох стажерів «Свіжого подиху». Доволі успішний у заняттях, із найбільшим досвідом роботи на телебаченні серед них усіх, не зміг стримати емоцій у ефірі. Можливо втома, можливо надзвичайна відповідальність, але він збився із темпу мовлення. До того ж,  провалив пряме включення із регіоном, де відбувалася ярмарок народного мистецтва. Немов заціплений мовчав або замінював слова нерозбірливими «еканями» та «оськанями». Ці провали ефірів телекомпанія згладжувала розпочатою за пару днів до того піар – компанією. Показала короткий сюжет про групу людей, яку телекомпанія взялася за рік підготувати до рівня хороших ведучих і репортерів. Сама ідея отримала багато позитивних відгуків. Люди дописували на студію, підтримували конкурсантів і запитували чи будуть ще подібні набори стажерів. А ведучі вечірніх новин із гумором розповідали про маленькі невдачі учасників відбору.

На Ніну була остання надія. Уся студія дивилася на неї, як на заспокійливу пігулку для Мальчука і Аркадія. Оскільки її провал, поставить під сумнів професіоналізм усіх залучених у процес підготовки людей. Режисерів, їх помічників, операторів, запрошених викладачів і насамкінець Аркадія. Його фантастичне, досконале резюме політичного оглядача і продюсера студії новин. Тим більше, що пробні, навчальні  випуски новин із стажерами були хорошої якості. А прямий ефір з’їв впевненість і настрій ведучих.

Ніна відчувала тиск, одночасно із надією. Бачила ті благальні погляди і чула репліки підтримки від працівників студії.

• Нінко, ти вже ж постарайся…, щоб без ексцесів. А то ти поїдеш назад у свою провінцію, а нам тут після ваших «номерів» розхльобуйся,- на обіді промовила вперше, майже за півроку, Тамара Бабух,- я бачила твої записи, доволі добре. Ти там впевнена! Головне, розслабся! Відчуй себе ніби вдома, на кухні. Ніби розповідаєш своєму, хто там у тебе, новини за день! І все, нічого складного…- наставляла Тамара.

Після обіду викликав до свого кабінету Аркадій. Женя схвильовано прибігла у студію де Ніна спостерігала за репетицією ток  – шоу.

• Швидко йди до Аркадія. Викликає тебе!- захекано промовила.

Ніна мов по голках прямувала до кабінету Аркадія. Проганяла страх, розуміючи, що то будуть лише настанови на ефір. Відкрила двері кабінету продюсера. Аркадій сидів на дивані і дивився по телевізору пробний запис новин, які вела Ніна. Тримав у руках масивний, кришталевий келих.

• Ніночко, сідай!- привітно вказав на диван біля себе.

Ніна сіла у крісло, яке стояло поряд із диваном. Також поглянула на екран. На якому вона впевнено викладає міжнародний блок новин. Чітко із розставленими акцентами. Обличчя стримано акцентує на основних моментах. Далі розважальні новини про вручення нагод «Найкрасивіші українці». В кінці сюжету чудова, стримана посмішка. Ніна дивилася на себе і їй дуже це подобалося. Так ніби, то не вона на екрані, а якась інша людина.  Макіяж ледь змінив Ніну. Зробив її старшою ніж є насправді. Помада із ледь пурпуровим відтінком чітко гармоніювала із чорним волоссям.

• Ніна, ось ця посмішка, це те що від тебе потрібно. Вона роззброює. З цією посмішкою у свідомість ввійде будь – яка новина. Хороша, погана – неважливо. Це ізюм…- резюмував Аркадій,- я не чекаю від тебе ідеального випуску завтра. Я чекаю від тебе суперідеального. Не інакше. По іншому не вийде. Ти остання надія! Ні, не мене! А їх,- Аркадій показав за стіну,- людей, які вас навчали і працювали для того , щоб у вас було майбутнє…,- закінчив Аркадій.
• Я розумію і постараюся…,- тихо промовила Ніна дивлячись на застиглу посмішку на екрані,- я можу йти?- запитала.
• Так йди. Добряче виспись. Налаштуйся на завтра. Знай, які перспективи перед тобою відкриваються…, неймовірні. Із грязі у королеви,- реготнув Аркадій пильно вдивляючись в обличчя Ніни, ніби вперше бачив її.

Ніна вийшла із кабінету і холодними краплинами поту на спині. Насторожував знову той його погляд, такий густий і липкий. Немов доторкнувся до її тіла липкими руками.

• Все ж, вони страшні люди,- думала Ніна про Аркадія і Мальчука,- ніби із заліза…