26

Сергій зайшов у коридор, увімкнув світло. Зняв вельветовий піджак і повісив його на вішак. Пройшов до ванни. Прохолодна вода освіжала його. Забирала втому, яка назбиралася у тілі за два дні. Він поглянув на себе у дзеркало. Очі із червоними нитками судин, видавали його стан. Він обтерся свіжим полотенцем. Одягнув білизну і вийшов із ванної. На кухні заварив ромашкового чаю. Пив його розглядаючи у вікні нічний Київ, який конвульсивно засинав близько до опівночі. На сусідніх будинках гаснули вікна, закриваючи таємниці квартир від усього світу. У кімнаті, коли Сергій зайшов до квартири не було жодного звуку. Взуття Ніни стояло на поличці у коридорі. Він зайшов у кімнату. Вона спала на їхньому надувному матраці. Не поворухнулася, коли Сергій зайшов до кімнати. Він якусь мить дивився на неї. У шафі взяв свіжу футболку. Наблизився до матрацу. Повільно нахилися і ліг на нього. Вкрився половиною пледу. Ніна не ворухнулася. Вона лежала на боці спиною до Сергія і мирно сопіла. Він ліг на бік і притулився до Ніни усім тілом. Обійняв її за талію. Вдихнув аромат її волосся, потонув у ньому. Захлинувся ним. Відчув шалене бажання кохати її. Кохати кожну клітину тіла Ніни. Кожен її подих. Сергій відчував щастя. Він лежав пригорнувши її до себе, відчуваючи пік свого існування  поряд із нею. Він був щасливий.

Ніна відчула, як Сергій пригорнув її до себе. Легка конвульсія пронеслася тілом.  Вона не подала знаку, що проснулася. Напевне знала, що Сергій розуміє чому вона не подає знаків пробудження. І хоча її тіло проявляло нестерпне бажання Сергієвого тіла, наростаючим теплом внизу живота,  вона тамувала його. Очікувала на сигнал від коханого. Сльози котилися по її щоках. Рясні і теплі мов, травневий дощ. Багато сліз Ніна виплакала за ці дні. Тепер це були сльози щастя і очищення. Вона відчувала, як давно призабутий спокій зароджується у її душі, як мирно колотить серце кров, збагачену почуттям любові. Їй шалено захотілося поцілувати Сергія. Доторкнутися до його грудей, рук, живота. Вона хотіла відчути його у собі. Але він лише міцно притискав її до себе. Ніна, поклала свою руку на його руку, якою він обіймав її стан. Відчула, як волосся на руках Сергія, легенько піднялося. Він не зробив руху їй на зустріч. Вона зрозуміла, що він простив її. Він прийняв ту ситуацію.

Вони засинали очищені емоціями двох минулих днів, які вони провели нарізно, вперше за 5 – ть років. Багато думали. Ніна про те, що необхідно зберегти Сергія. Сергій про те, що необхідно зберегти Ніну, захистити її від пережитого і йти далі. Разом! Але основна думка це те, що їхнє кохання побороло надзвичайно тяжкий бар’єр на своєму шляху і стало значно сильніше ніж до цього.