Глава 10

Хто може заснути після такого? Яке там молоко із медом?! Тут аби думки укласти, які розбіглися немов стадо баранів при вигляді вовка. Значить, перевертні зацікавлені в мені, їм потрібен лікар з особливим даром. А в чому зацікавлена я, чому моє серце привело мене на північ, де я стала ще більш самотня? 

Все частіше й частіше повертаюся думками до Кріса. Мені його страшенно не вистачає, іноді навіть до тужливого схлипу. Я сумую за цими його жартами і навіть за цією чарівною зарозумілістю «золотого хлопчика». Тільки остаточно порвавши із ним – я раптом усвідомила розставання. До того ж так гостро і болісно, немов з мене вирізали якусь важливу частину. Прозріла, бляхо муха. Зараз мені б не завадило просто поговорити із ним, почути сміх та перекати його голосу з теплими нотами ніжності. Чомусь я усвідомлюю цінність речей та стосунків тільки коли втрачаю. Беру телефон, гортаю список контактів, зупиняюся на його номері і тупо дивлюся на цифри, борючись з бажанням зателефонувати. Але що я йому скажу? ... Він і так знає, що я дурепа. Ідіотка, яка вирішила отямитися через місяць, після того як сама ж його й відштовхнула. Але я обов'язково йому зателефоную, ми ж не ворогами розлучилися, зателефоную, коли складу думки в слова. Тому що дійсно цього хочу, на мене не можна впливати магією, так що мене не причарували, не заговорили і не наврочили, або що там ще роблять відьмаки. Це моє щире бажання. Залишилося тільки подолати боягузтво та набрати номер.

Сон все-таки зморив мене під ранок, важкий, з жахіттями, краще б взагалі не лягала. Але навряд чи варто дивуватися, що тепер мені сняться вовки, від яких я тікаю в лісову глушину. ... Сьогодні щось трапиться. Мене ніби попереджають бути обережнішою. Тому що уві сні, крім дикої зграї, трохи поодаль я помітила ще одного вовка, стривоженого, бажаючого мене захистити з неймовірно добрими ... людськими очима.

Збираюся на роботу і все не можу викинути з пам'яті ці очі. Не знаю кому вони належать, тому що в реальному житті у мене немає знайомих з такими очима, тому роблю припущення, що мозок – це ще той фантазер.

Тепер я вся в очікуванні зустрічі з Ледою. Відчуваю, що буду поглядати на годинник кожні двадцять хвилин та підганяти вечір.

 Але хоч би як я не поспішала повернутися до її приходу - Леда вже сиділа на ґанку. В обтягуючих джинсах, в білій майці, розстебнутій стильній куртці та в мокасинах без шнурків. Я помітила, що перевертні не люблять шкарпетки та шнурки. А ще у них пунктик щодо різких запахів та звуків. Синяво-чорне волосся Леди зібране в хвіст, на лівому зап'ясті масивний чоловічий годинник, сонцезахисні окуляри бовтаються на майці. Зрозуміло, чому вона оглянула мене таким критичним поглядом, одягнена я, м'яко кажучи, «не для пригод». Спідниця, туфельки, колготки й кофта грубої в'язки кольору кориці, якраз під мої очі.

- Привіт! Поспішала, як могла!

- Не нервуй, Ханно. Твій переляк за милю чути, - Леда спокійно відбирає у мене ключа та відмикає вхідні двері.

- Це не страх, просто я хвилююся через покладену на мене місію. Я зараз в душ, переодягнусь і ми все обговоримо.

- Нема часу на купання, швидко переодягайся та погнали. Поговоримо по дорозі. Заглянемо в одне місце, де останній раз був помічений Кайл, і звідти ти вже візьмеш слід. Поки ти одягаєшся, я зроблю нам бутерброди! - крикнула мені вже з кухні Леда, ляскаючи дверцятами холодильника. Якби я ще знала, як цей слід брати. 

Через десять хвилин, натягнувши старенькі джинси й кеди, і теж зібравши своє русяве волосся в маленький розчепірений хвостик, я сіла на переднє сидіння забризканого брудом позашляховика.

- Прикольний светр, - Леда киває на мою кофту кольору кориці, яку я вирішила залишити. - А ще мене розчулюють твої веснянки на носі. Дивлячись на тебе мені до сих пір не віриться, що ти відважний ветеринар. Хоч ти мене й врятувала, мені все одно здається, що ти занадто тендітна для цієї професії.

- А мені, дивлячись на тебе, до сих пір не віриться, що ти вовк, - хмикаю у відповідь. - Зовнішність оманлива. Я ось все думаю, як мені налаштуватися відшукати Кайла, особливо якщо врахувати, що я роблю це вперше. Розкажи мені про нього, про ваші стосунки, що ти відчуваєш до нього. Сподіваюся, це допоможе, тому що я хоч убий не знаю, як це працює.

- Знаєш, що мене найбільше дратує, від чого образа сильніше? Від того, що Кайл завжди любив життя. До нестями. Пишався тим, що він перевертень, своєю силою, живучістю, ... свободою. Навіть коли щось ламалося або розбивалося, коли, здавалося б, відновленню не підлягає - він посміхався й казав «не страшно, полагодимо». Тому я не можу йому пробачити того, що він раптом опустив руки і здався, коли я стільки років трималася та спиралася на його віру. З нього вийшов би чудовий батько, - зітхнувши, Леда заграла жовнами. - Але я не змогла дати йому дітей і ніколи не зможу. ... Цього не полагодиш. Кайл зрозумів, що програв і проти цього страшного прокляття маргулів не попреш. Ми всі програли. Хоча до сих пір намагаємося боротися. Мати Еріка має вчену ступінь, вона не залишає спроб розробити ліки, які дозволять нашим жінкам зачати та виносити, але все ніяк не вдається вирахувати чисту пропорцію. Деяким вдається, от як мені, ми зачали своїх дітей, але я не могла дати їм життя. Декому вдається навіть народити потомство, але всі малюки ... народжуються неповноцінними, покаліченими. Матері не дозволяють їх вбивати. Якщо тебе допустять в лігво північних примар – ти побачиш цих кульгавих та безруких вовченят. І таке відбувається у всіх зграях на півночі. Насправді Ерік докладає неймовірні зусилля, щоб не почалася нова війна. Тому що перевертні вже дійшли до крайньої точки кипіння. Ми готові вбивати маргулів, нещадно винищуючи їхні темні душі. ... Ханно, ти плачеш? - здивувалася Леда.

А я ... я не можу нічого з собою вдіяти, моє серце розривалося. Немов я відчула біль всіх цих істот та відчай матерів, які колисали покалічених дітей.

- Можна мені за кермо? - витираючи сльози, запитала я, раптом відчувши в собі ворушіння дивного інстинкту. Я звідкись знала, куди потрібно їхати і де шукати Кайла. Леда не стала сперечатися, помінявшись зі мною місцями. - Ти кохаєш його? - перемикаючи передачу, повертаю ліворуч.