"pensées noyées dans l'amour "

Вона - як янгол

Вона з'явилась тут непомітно,
І так виразно моргнула очима.
Мені здалось це не зовсім привітно,
Коли вона здригнула плечима.

Так, це була, напевно, вже осінь
І можливо прохолодно їй стало
Але це не гарно зовсім
Відчуття, ніби її щось дістало.

Я довго дивився на неї
Вона як янгол, спустилася з неба
Ловив полядом рухи феї
І думав собі, не треба.

Здається, я закохався..
У її темний погляд, у її чорні очі.
Я не здавався,
Я слухав думи пророчі.

Вона сиділа на лавці, а потім піднялась.
Я хотів за нею піти,
Але вона заховалась.
В обіймах чужих пітьми...

Подобається

#3484 в Різне
#906 в Поезія

Відредаговано: 21.03.2020