Раптом

Глава 4.Хай буде так

І знову мені телефонують,думала,що мама,але ні...

—Алло,це ти Шварц?

—Алло,так це  Шварц—я не дуже любила,коли мене називали по прізвищу,адже це мені нагадувало про тата

—Ти повна дурепа—і тут я зрозуміла,що це зателефонувала Віка-зірка нашого університету.

—Що вже сталося?

—Ти бачиш,яка вже година?Вже 11:10,а тебе досі немає.Сьогодні ректор призначив нам нового декана і о 11 ми маємо всі з ним познайомитися.Я там ще розумію,що він запізнюється,бо хоче показати,хто тут крутий,а ти чого?Нам через тебе буде повна жопа—і на цьому розмова закінчилась,вона кинула слухавку.


 

Чого стільки проблем за сьогодні?Господи,що я буду робити,якщо в нас буде новий декан,адже саме завдяки старому-Івану Олександровичу,я могла і вчитися дуже добре,і працювати,і ходити на стажування,адже якщо потрібно було,я могла перездати сесію,піти трохи раніше з пари,а тепер?Що тепер буде?Хай новий декан буде,як Іван Олександрович,будь ласка,я не хочу втратити ні стипендію,ні цю прокляту роботу,ні стажування.Будь ласка,хай буде так.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше