Мрії та реальність

Одного прекрасного дня Ондіна, як і обіцяла, з'явилась в ірландському місті Корк. Ерік тепло зустрів її і навіть дозволив пожити в його тимчасовій квартирі. А сам взяв і зник, прикриваючись важкою роботою для земних.

Чимало днів Ондіна бачила Еріка тільки по кілька хвилин в перервах між його "важливими заняттями". І їй здавалося, що щось змінилося, що він навмисно ховається від неї і наче хоче скоріше позбутися.

Русалка не вірила в ці його розповіді про завал на роботі, адже на її думку, навіщо тритону, який належить зовсім до іншого світу, а ще дуже скоро він повинен був стати володарем усіх морів, і далі гнути свою спину та виконувати різні забаганки земних істот?

Ондіна для того і прибула сюди, щоб повернути своє і повернутись в рідний океан, тому що їй теж дуже набридло жити на суші. Але поки що їй нічого іншого не залишалось, окрім як терпляче чекати, коли Ерік покличе її для завершення їхнього плану.

Але тритон і не думав цього робити.

За цей час в його душі трапились зміни, які докорінно змінили його бачення світу цього. Досі ж він не вірив, що кохання існує, поки сам не закохався. Це було перше чисте та безкорисливе почуття, що з'явилось у тритона, і саме воно змусило забути всі нехороші думки і брудні замисли.

Тепер він вважав, що на Землі жити не так вже й погано, особливо коли поруч з тобою перебуває така уважна, чуйна і ніжна Сирена. Прийнявши її почуття, Ерік почав розуміти і інших людей, і вже не ставився до них з такою відразою. Водночас він розумів, що колись йому доведеться розповісти всю правду Сирені про себе. І він всіляко відтягував цей момент до останнього. Зовсім не сподівався, що Ондіна припливе так швидко.

Тепер перш за все він хотів захистити свою кохану. Але що тоді робити з його вже колишньою спільницею? Як стримати її?

Ерік вже давно не дотримувався її, чи то пак, його плану, і не знав, як правильно віднадити цю русалку. Якщо сказати їй про все відкрито, що вона йому більше не потрібна, то слід було б очікувати шаленої люті і помсти, а в цьому стані Ондіна просто жахлива. І її почуття будуть справедливі, адже це він, Ерік, зробив з неї злу і жорстоку егоїстку.

Та якось Ондіна вибрала момент і прямо запитала тритона про ту русалку з суперздібностями. Ерік почав відбріхуватись, і заявив, що не зовсім впевнений, що Сирена - це дійсно суперрусалка. Можливо, це не та, хто їм потрібен...

- Ну, тоді приведи її завтра до мене і я все перевірю! - запропонувала Ондіна.

Ерік не встиг навіть нічого заперечити.

Він зауважив, що почав грати на два фронти: з одного боку - Сирена, яку не хотів втрачати, а з іншого - Ондіна, якої треба було позбутися. І як же зробити так, щоб без шуму і кровопролиття? Залишалось тільки сподіватись, що його подружка не накоїть дурниць.

Ондіна призначила зустріч за містом, де розташовувався безлюдний пляж. Ерік зумів "витягти" Сирену з роботи, повідомивши, що до нього приїхала сестра і що вона хоче познайомитись з дорогою для нього людиною.

У призначений час парочка прибула на місце зустрічі.

Тут було дуже спокійно - ідеальне місце для роздумів. Блакитне небо без жодної хмаринки, шепіт морських хвиль і гарячий пісок... І більше нікого, крім їх двох...

Ерік відчував у всьому цьому якийсь підступ і той, ким він був, подумав би, що у його «сестриці» з'явився якийсь план, але саме зараз він не хотів думати ні про що, крім Сирени і їхніх відносин. Вони так і просиділи кілька годин, просто обіймаючись і спостерігаючи за морем. Всілякі слова були б тут зайвими, тому вони просто мовчали насолоджуючись товариством одне одного.

Нарешті вони зуміли втекти від шуму цього міста, яке кожен день полонило їх, і побути разом наодинці з океаном...

Ондіна прийшла, коли вже закохані спостерігали захід сонця. Ерік був злегка шокований, адже до останнього сподівався, що русалка передумала. Довелося зобразити радісну міміку, і вдати, ніби він дуже скучив за своєю «сестрою».

Ондіна зміряла Сирену оцінюючим поглядом.

 - Знайомтеся, це - моя сестра Ондіна, а це - Сирена - моя дівчина, - представив їх одна одній Ерік.

 Сирена простягнула руку, щоб як годиться, привітати гостю.

- Я дуже рада... - почала було вона, але тут раптом Ондіна підняла легкий вихор своєю магією і жорстко відштовхнула Еріка так, що він упав.

- Досить! Все, комедія скінчилась! Ну що, дівчинко, можеш попрощатись зі своєю силою! - і дикий злісний сміх прокотився пляжем.

Потім нізвідки з'явився справжній ураган, стало дуже холодно і небо покрила темрява. Ондіні видовище приносило лиш задоволення, вона бажала добре познущатися з нікому не потрібної русалки.

Але Сирена теж була не промах, адже вона пережила зіткнення з головною і жахаючою зброєю тритонів, і знала багато чого. Вона захищалась за допомогою власної магії, адже зрозуміла, що приховувати свою справжню сутність вже не має сенсу.

Ондіна виявилась сильнішою разом з перстнем древньої русалки, тому бідолашна Сирена вже зовсім витратила свою енергію, але зупинити армагедон, що неухильно насувався, їй не вдалося.

Тут оклигав після удару Ерік і почав теж протистояти Ондіні, що її неабияк здивувало.

- Сирено, тікай! Швидше, я її довго не втримаю! - майже благав він.

Дівчині не треба було повторювати двічі, а тому вона з останніх сил просто пірнула в океан і зникла. А двоє божевільних продовжили з'ясовувати стосунки способом поєдинку, в якому Ерік зміг приборкати непокірну Ондіну.

Після всього Сирена не виходила на зв'язок. Навіть Заку не було відомо, куди вона пропала. Ерік шукав її всюди, де тільки міг, і навіть на глибинах, але безрезультатно.

Він розумів, що саме його Сирена зараз хоче бачити найменше, але все ж йому потрібно було знати, що вона в нормі і що не постраждала. Він не сподівався ні на що, але одного разу зустрів свою русалку, коли прийшов просто посидіти в їхньому таємному спільному місці, теж на узбережжі.