Роки відчаю

Гуляє вітер серед поля

Гуляє вітер серед поля

Тополю гойдає,

Молоду дівчуну сиву

До бою закликає.

 

Ну а з ким боротись ненці? 

Кого проклинати?

Забрала війна сина,

Тепер що гадати?

 

Не прийде вже,

Не вернеться.

Чи є сенс ще жити,

Самотній тужити?

 

Один був синочок,

Та й той вже погиб.

А вона жде, помирає,

Та жде, виглядає.

 

Нема вже... , не б'ється...

Сердечко у грудях,

А вона жде, виглядає,

З вітром розмовляє.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше