Роки відчаю

Місто

Довкола вир залізних блискавиць

І шуму відчай рветься десь на волю.

Люди щезають плавно в перехід

І камінь все окутує довкола.

 

Тролейбуси, автобуси, машини - 

Тут хаос понуватиме завжди.

Перекидається місток через дорогу

І поглинає всіх, зневірившись в собі.

 

Тут шум і галас й біль у голові.

Душа тут рветься вище десь, на волю,

Та тіло сковує її в собі.

Із кольорів тут лише сіра гама.

 

Де тихе місце, мовчазний куточок?

Тут шуму галас панував завжди.

Місто поглинуло довкола

Усе, що проживало десь в тиші.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше