Розфарбуй мою долю.

Глава 13

   — Дякую, що заспокоїла. — Він усміхнувся і на його обличчі з’явились ямочки.
   — Я хочу зізнатись.
   — В чому?
   — Мені сподобався цей вечір і усе, що відбулося. — Голос став ледь чутним, але вона знала він добре розчув її слова.
   Паскуале зупинився, узяв її обличчя у свої долоні і мовив до Туні:
   — Дякую за зізнання. — Він торкнувся своїми губами її вуст. Легкий наче пір’їнка цілунок, змусив затремтіти обох. —  Bellezze, ти цілу ніч була у моїх снах, а тепер я цілую тебе на яву. Ти заполонила усі мої думки. Тепер я знаю, про що говорив мені тато. — Хлопець нахилившись, знову оволодів її солодкими, як шоколад «Baci»5 вустами. Її цілунки, зводили його з розуму. Вуста Туні – це Рай, для гурмана-ласуна. 
   Віддихавшись після довгого поцілунку, він знову узяв її руку, попрямувавши по алеї.
   — Нам треба повернутись до кафе, а вже через декілька будинків буде і мій.
   — Ти сама живеш?
   — Ні. Я орендую квартиру разом з подругою.
   — Давно?
   — Вже майже пів року. — Туня згадала, як вона уперше зайшла у квартиру, яку вони орендують з Даною. Спочатку, вона сама у ній проживала, але згодом грошей почало не вистачати. Почувши, що Дана шукає помешкання, вона запропонувала їй жити разом. Дана одразу погодилась і от вже майже чотири місяці, вони ділять помешкання і розподіляють обов’язки. Дівчина пригадала, як їй довилось продати ноутбук, щоб перші два місяці винаймати квартиру самій.
   — Що з тобою? Тебе засмутило моє запитання? — він бачив, як вона посумнішала.
   — Все гаразд. — Вона усміхнулась. — А ти винаймаєш квартиру, чи у рідних живеш?
   — У мене є власна двокімнатна квартира.
   — Сам собі готуєш?
   — Я смачно готую! da leccarsi le dita! — він подивився на неї та переклав: — це означає, пальчики оближеш! Я приготую неймовірну пасту, тобі сподобається. — Склавши три пальці в пучечок, він притиснув їх до губ і відобразив задоволений звук: — Муааа
   — Вірю на слово.
   — На слово це замало. Спробуєш, тоді повірю.
   — З тобою важко сперечатись правда?!
   — А хіба потрібно це робити?
   — Іноді. Щоб твоя самооцінка ще більше не злетіла. — Засміялась вона.
   — Ну якщо іноді… Хоча ні… Краще все, як завжди. — Він бездоганно усміхнувся і додав: —  Я умію вмовляти і тобі це сподобається.
_____________________________
6 Baci найпопулярніші шоколадні цукерки Італії. Це суміш меленого фундука і шоколаду – «переклад з італій. Поцілунки».
   Вона зашарілась і її кинуло у жар від його натяків.
   — Я люблю смачно поїсти, особливо пасту, тому вмовляти якось особливо мене не потрібно. — Дівчина намагалась за цими словами приховати своє хвилювання, але це її ще більше скомпрометувало.
   — А я чекаю саме на цю чистину, — Паскуале понизив голос і тихо додав: —частину умовлянь.
   — Італійці усі такі?
   — Які?
   — Зухвалі.
   — Я чесний.
   — Це добре. У всьому?
   — У всьому. Надіюсь це чеснота?
   — Ще й яка.
   Цей флірт розпалював їх обох з середини. Це було полум’я, яке захоплювало з кожним словом, доторком та мовчанням все більше і більше.
   — Я дуже хочу пізнати твої чесноти. — Усмішка не сходила з обличчя Паскуале. — Деякі я вже знаю: ти гарна, розумна, добра, працьовита аж занадто, ніжна, пристрасна і неймовірно цілуєшся.
   — Ти хочеш мене змусити червоніти.
   — Я навіть ще не починав.
   — Ми майже прийшли, он мій під’їзд. — Вона вказала пальцем у бік ганку і зрозуміла, що знову видала своє хвилювання.
   — Шкода, що дорога до твого будинку була такою короткою. Але ти обіцяла мені побачення. Післязавтра.
   — Я виконую свої обіцянки.
   — Продиктуй свій номер телефона. — Діставши з кишені джинсів мобільний, він подивився на Туню.
   — 0973788854
   Він швидко записав номер і одразу викликав її.
   У Анастасії задзвонив телефон і вона засміялась.
   — Чому ти смієшся?
   — Перевірка. Чи я тебе не обманула.
   — Захотів впевнитись, чи я правильно записав. — Грайливо піднявши брову, він притиснув її до себе. — А зараз ми нашу домовленість закріпимо цілунком.
   Вона не встигла нічого сказати, як його теплі, м’які губи вже почали скріплювати домовленість.

   Зайшовши у квартиру, Туня закружляла по коридору, нібито чуючи, дивовижну мелодію. Невже це відбувається з нею? Вона відчувала себе «Попелюшкою» з казки, яка щойно побувала в обіймах принца. Туня і досі відчувала на своїй одежі неймовірно сексуальний аромат парфумів Паскуале. Вона підняла комірець кофтинки і втягнула носом, заплющивши очі.
   — Привіт, конспіратор! — обпершись об двері кімнати, і спостерігаючи за задоволеною подругою, привіталась Дана.
   — Дано, ти мене налякала! — наполохавшись, Туня розплющила очі. — Чому це я «конспіратор»?
   — А де ти була? Хіба не з тим красенем з магазину? — напосівши на подругу, дана уперлась кулаками об стегна. 
   — З ним. — Від згадки про Паскуале, вона усміхнулась, наче джек-пот виграла. — Ти бачила його у магазині? Це ти йому сказала, де мене шукати?
   — Так, бачила. Але не я сказала, де тебе знайти. І не тому, що не хотіла. — Вона задерла носика і промовила: — Я не могла і сказати слова перед таким красенем. — Зізнавшись, вона почервоніла. — Поля йому підказала, де ти можеш бути. І по твоїй усмішці, яка не сходить з обличчя я зрозуміла, що він тебе все ж таки знайшов.
   — О, так! Знайшов. — Туня згадала його губи на своїх і інстинктивно облизала їх. — Ти не рада за мене?
   — Рада, звичайно рада! Вибач за мою реакцію. — Вона нахилила голову і додала, дивлячись на підлогу: — Просто, я почувалася ображеною.
   — Чому? — здивувалась дівчина, не розуміючи, що вона такого зробила.
   — Ти ще учора з ним познайомилась, а я взнаю про це лише сьогодні. Хіба так з подругами вчиняють?!
   Туня зітхнула, зрозумівши нарешті, чому Дана себе так поводить. Потягнувши подругу за руку на диван, вони всілись і Туня почала свою розповідь. Вона все по черзі розповіла, що сталося учора і що такого дивовижного було сьогодні. І коли вона закінчила свою історію – конфлікт і непорозуміння були вичерпані.
  
   Паскуале йшов до свого авто, яке залишив біля кафе. Всівшись у нього і завівши мотор, він рушив додому. Усю дорогу він шкірився так, що аж щелепи зводило, але припиняти усміхатись - не міг і не хотів. Ця дівчина зводить його з розуму. Її цілунки, м’яке тіло, яке він так пригортав до себе – манили його і у думках. Туня була у його руках, відповідала на цілунки, що може бути краще, а ніж відчувати, що ця дівчина поділяє його почуття. Їх неймовірно притягує одне до одного. Він усе зробить, щоб вона стала його дівчиною, другом і коханою у ліжку. Паскуале відчув, як жар оволодів його тілом, а нижня частина відізвалась на думки про Туню.
   Він усміхнувся сам до себе. Йому треба придумати, де саме він влаштує побачення. Де матиме змогу зачарувати її і цілувати досхочу.
   Поправивши джинси там, де блискавка він закусив губу. Треба тримати себе у руках, ця дівчина особлива і заслуговує на особливе ставлення. Тому, треба якось стримувати свої хижі інстинкти.
   Коли він уперше її побачив – вона заволоділа його серцем. Такого ще з ним не було. Він хоче бути з нею ніжним, обережним і лагідним, але у туж саму мить він хоче розділити з нею несамовиті ночі, сповнені пристрасті і повної віддачі.
   Блукаючи у думках, сповненими лише однією Тунею, він не зрозумів, як доїхав додому. Вийшовши з автівки, Паскуале попрямував до під’їзду і піднявшись на другий поверх, почав відчиняти двері.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше