Розмалюй мої сни
ЗАКИПАЄ КАВА
Ранок пробуджує промінням сонця!
Воно просочується між жалюзі і поволі крадеться по обличчю до очей, зазирає: «Добрий ранок!».
Мружусь. Перша думка про тебе друга про каву, або навпаки, іноді одночасно.
Ти і кава!
По ложечці меленої кави і цукру у джезву, вода і дрібка солі.
Відколи це стало звичкою? Вранішня кава?!
Блискуча джезва – блиск твоїх очей і легка посмішка. Тихий вогонь - твій голос.
Поволі нагрівається суміш води кави і цукру – і у твоїх словах поволі починаю ловити щось непомітне, таємниче, магічне…
Закипає кава! Кусаю губи у передчутті задоволення, як кусала губи чекаючи на тебе колись.
Пахуча піна підіймається по самісінькі вінця. І саме в цей момент десь із глибини підіймається невідоме відчуття ніжності, пристрасті, нестримного бажання.
Жадно ковтаю перший ковток – наш перший поцілунок: солодкий, нестримний, довгожданий, гарячий. Ще ковток, ще… - поки гаряча…Останній трохи гірчить.
У останньому твоєму погляді змішались ніжність, пристрасть і… дрібка солі.
#3783 в Сучасна проза
#2872 в Молодіжна проза
Відредаговано: 14.02.2019
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
