РОЗМАЛЮЙ МОЇ СНИ

А у мене мрії кольорові,

Там великі соняхи цвітуть,

Там під місяцем стояли двоє,

Як таке забуть?

А у мне сни - чорно-білі,

Ти чомусь минаєш їх,

Там зворотній бік моєї мрії,

Де ж ти зник?

Ти прийди у сни, зазирни,

Із веселкою замість квітів,

Розфарбуй мої сни…

Кольорами нашого літа.

***

Боже! Як же я покохала,

Бачила в снах, чекала…

Писала ночами, вмирала…

Сльози ковтала, писала…

Рік чекання втонув у сльозах,

Загубився у віршах, у прозі,

В твоєму мовчанні…

Знову стала сама собою,

Тільки сильнішим стало кохання,

Доля моя - кохати тебе, втрачати тебе,

Доля моя – писати тобі, писати вночі,

Сотні сторінок, яких

Ніколи не прочитати тобі…

***

Я так і не сказала що люблю,

Коли п’янили солодкі слова,

Коли шепотів ти ніжно,

На вушко моє ім’я…

Я так і не сказала що люблю,

Коли вуста торкались,

Спраглих губ моїх,

Обійми як густий туман…

Я так і не сказала що люблю,

Тоді коли мене питав -

Віджартувалась, розсміялась,

В грудях біль…

Я так і не сказала…

А тепер…Пишу…

А хочу на весь світ кричати

Люблю тебе…Люблю!

***

У нас не вистачило часу на розмови,

Зустріч була в нас короткочасною,

І тепер в режимі сну і мрій,

Доганяю своє щастя…

І розмови не про те і не з тобою,

Іноді такі безглузді…

А хотілося б з тобою…

Так як давні, добрі друзі…

Ми з тобою різні планети,

Ми далекі зірки з тобою,

Та як тільки покличеш, я зійду з орбіти,

Полечу на зустріч… з тобою.

***

Скажи, чи очі мої пам’ятаєш,

Чи губ моїх смак не забув,

А сонце із темної річки сміялось над нами,

І я сумніваюсь чи сон ти, чи справді був.

Очей твоїх темних мені бракує,

В них сонце і місяць, і темна ніч,

Чи всесвіт чи космос іще подарує,

Один лише день, лише одну ніч?...

***

Знову обставини?

А скільки можливостей!

А ти ховаєшся за умовності,

А я від цього давно втомилася

Від чекання терпіння і послідовності.

Скільки світла в тобі!..

Скільки темряви?..

Можна змінити ще все!

А чи треба?

Ти ж на світі такий однісінький,

І сотні чи тисячі схожих на мене.

***

Якби ж я мала змогу

Щось попрохати в Числобога…

Я б попрохала літо

волошками повите,

Я б попрохала зливу

у ній би я купалась,

Я б місяцем і зорями

ночами милувалася,

Не марнувала б час я

на вічність у чеканні,

на марні сподівання…

…якби ж я мала змогу

щось попрохати в Числобога…

***