Розподільна властивість множення

Розподільна властивість множення

Прокинувшись вранці, Марічка побачила на підлозі якийсь дивний апарат, що блимав різнокольоровими лампочками. Вона пригадала, що Петрик вчора довго вовтузився зі своїми електродеталями, казав, що у нього з’явилася геніальна ідея.

Тож Марічка підбігла до Петрикового ліжка й почала тормосити сплячого Петрика.

  • Петрику, вставай! Що це таке?
  • А, це? – потягуючись, відповів Петрик. – Це я вчора машину множення зробив. Хочеш, перевіримо, як вона працює? Що це в тебе на тумбочці?

Марічка взяла з тумбочки два яблука і простягнула Петрикові. Петрик взяв ці яблука, відчинив дверцята своєї чудо-машини і запхав яблука всередину.

  • На скільки будемо множити? – спитав він Марічку.
  • Давай на 5. – відповіла вона.

Петрик набрав на цифровій клавіатурі, розміщеній біля дверцят машини, цифру 5 і натиснув кнопку «Пуск». Машина загуділа, заблимала своїми різнокольоровими кнопками, але через хвилину замовкла, а на індикаторі засвітилося слово «Готово!» Петрик відчинив дверцята машини і відчинив звідти вже не 2, а 10 яблук!

  • Клас! – вигукнула Марічка.
  • Слухай, у мене є ідея! – сказав Петрик. – Мені вчора в щоденник наш злий математик Прибулець одиницю поставив. Поки батьки її не бачили, давай помножимо її на 10!
  • Давай! – відповіла Марічка. Петрик запхав щоденник у свою машину, зачинив дверцята і набрав на цифровій клавіатурі число 10.

На цей  раз машина працювала довше. Коли ж вона закінчила роботу й на індикаторі засвітилося «Готово», діти мерщій кинулися заглядати в щоденник.

  • Ой! – скрикнув Петрик, вхопившись за голову. В щоденнику замість очікуваної десятки стояла вже не одна, а десять одиниць!
  • Що робити? Батьки мене вб’ють! – вигукнув Петрик. На очі йому навернулися сльози.
  • Не плач, Петрику. – сказала Марічка. – Хочеш, я навчу тебе розподільної властивості множення?

Марічка взяла з тумбочки два апельсини і три банани.

  • Як ти думаєш, скільки фруктів ми отримаємо, якщо помножимо їх на 6?
  • Не знаю, - сказав Петрик. – я, власне, вчора за це й отримав одиницю. Мені треба було розкрити дужки у виразі 6(2А+3Б), а я не зумів. Ненавиджу математику!
  • Заспокойся, - сказала Марічка. – Нам допоможе твоя машина. 2А – це два апельсини, а 3Б – три банани. Тепер покладемо їх разом у машину і натиснемо число 6.

Цього разу машина працювала ще довше. Коли ж вона скінчила роботу, то Марічка витягнула з машини 12 апельсинів і 18 бананів.

  • Я зрозумів! – вигукнув Петрик. – 2*6=12, а 3*6=18, тобто кожен з доданків, що були в дужках, треба було помножити на 6!

Усміхнений Петрик написав на папері формулу:

6(2А+3Б)= 6*2А+6*3Б=12А+18Б.

  • Тепер я зможу виправити свою одиницю! Я люблю математику! – вигукнув він, і почав чистити від шкірки банан, готуючись його з’їсти.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше