Руам частина перша "Чужинець"

Глава 19 В дорогу

Наступного дня партнери по бізнесу заходилися готуватися до відрядження Корці.

Першим завданням було заставити кілька днів попрацювати коваля, щоб зробити побільше товару. Це була не легка справа, але врешті піддавшись на аргументи Кіни він приступив до праці, жінка теж не ледачкувала, а заходилася плести сітки, адже це також могло принести непоганий дохід

  Далі транспорт: власного Нісса виділив Сергій і одного з трьох Пестря, відремонтовану колись підводу теж пожертвували Корці, вирішили, що собі зроблять іншу. Завантажили припаси: овочі, в’ялене м'ясо, в нагоді стала засолена риба, яку принесли хлопчаки, щоправда вона поки що сира, але до від’їзду повинна була стати придатною до транспортування. Зробивши поїздку до своєї схованки Сергій подарував консервів та інших продуктів показавши як їх вживати.

 Коли лагодили підводу, готуючи її до поїздки Сергій помітив Тосуса, який вештався поруч. Показавши йому знаком погукав до себе.

 - Щось шукаєш?, - запитав юнак

 Неочікуване пряме питання загнало того в кут.

 - Я той… Цей… Думав, можливо чимось стану в нагоді., - насилу видавив із себе воїн

 - Добре, зайві руки не будуть.

 Тосус став допомагати, помітно, що йому було важко. Рана ще не загоїлась, він весь час покривався потом і не витримавши Сергій запропонував його оглянути, воїн навідріз відмовився, сказавши що все в порядку. Переговоривши з Корцею, господарі стали давати йому роботу полегше. Врешті віз був зібраний, пожитки складені. Варця замучений, адже працював не покладаючи рук і в день і в ночі, мабуть розуміючи, що його партнери ідуть на неабиякі витрати намагався таки внести і свою долю у спільну справу приніс купу виготовленого товару. Коли Сергій перевіряв, чи нічого не забули до нього підійшов Тосус.

 - Руаме, а чи безпечно буде відправляти Корцю в такий далекий шлях одного? Можливо не завадить послати разом з ним людину.

 - Звичайно небезпечно, але хто ж погодиться на таку авантюру, зітхнув юнак, та й грошей платити у нас уже немає.

 - Я!, - раптом вигукнув воїн, - відправ мене. Я сильний і зможу надійно охороняти ваші речі. А Корця – не воїн, його обберуть за першим поворотом. Я точно в нагоді стану.

«Можливо дійсно ризикнути», - подумав Сергій, - « Але чому таке завзяття? Звідки така жага допомагати?», на це відповіді не знаходилося, але те що зайві руки не завадили б було зрозумілим. Порадившись із партнерами та новоспеченим купцем вирішили узяти Тосуса. Основним аргументом було те що він найманець, а найманцеві все одно на кого працювати, аби вчасно і щедро платили. Оплату Корця взяв на себе і довго обговорював усі нюанси з Тосусом. Врешті вони домовилися. Сергій не хотів встрявати у діалог, їм працювати разом довгий час, тому і вирішують нехай все самі. Єдине на чому наголосив хлопець це те що Корця старший і Тосус йому підкоряється беззаперечно. Кіна купила одяг, виділила кухонне начиння та різний дріб’язок для щоденного використання. Ібок подарував Корці зброю. Врешті все було готове. До від’їзду залишалося два дні.

 - Потрібно ж це відсвяткувати, - запропонував Пестря.

 Усім, окрім Варці ця ідея сподобалась. Коваль ще працював над товарами і геть був виснажений.

 - Досить уже, все одно більше не поміститься на підводу, - сказав йому Сергій, - Пестря діло пропонує. Час розслабитися.

 Усім скопом вони готували невеличке свято. Окрім сімей учасників їхнього маленького виробництва приєднався Ібок, Аса, декілька друзів Корці. Кожен із собою приніс трішки продуктів, коувн, і Сергій дістав ласощі зі свого запасу. Саме тут Срегій вперше побачив Ларну:  на вигляд їй було за тридцять, хоча можливо вона молодша –  життя в рабстві не мед. Не сказати, що вона красуня, але риси обличчя ховали в собі щось чаруюче, якусь неймовірну тугу і доброту. Кидалася у очі худоба, адже одяг, якщо його можна було так назвати бажав бути кращим.

Свято вдалося. Передчуття змін охопило кожного, можливо в цьому винен торговець, який прийшов посеред свята і почав розповідати різні історії зі своїх мандрівок. Лише Корця сидів похнюплений і невеселий

 - Що з тобою, друже, - підійшовши до нього запитав Сергій, - так, незвідані краї завжди викликають якийсь страх, але не думаю, що тебе доля закине аж зовсім у далекі нетрі. Шукай у цьому позитив: нові люди, новий досвід.

 - Та ні, моє серце тяжіє не через це. Не страх перед дорогою наводить смуток, а доля Ларни

      Дівчина сиділа коло Юки, і старалася впіймати кожне слово з історії про далекі краї. Погляд закоханого Корці не відривався від її обличчя. Сергій поглянув на Асу, мабуть він іноді теж так дивився на неї, Юнаку було важко осягнути і розібратися у своїх почуттях, але кохання Корці було на виду.

 - До ранку така справа чекати не може, - раптом випалив юнак , - вставай, ходімо.

 - Куди?, - як підірваний вскочив Корця

 - Як куди? До Фемоса.

 Здавалося, що до того сумний співрозмовник розцвів, і неначе одягнув крила.

 - Так-так, я зараз покажу, - немов вжалений він ринувся вперед.

 - Та зачекай, не поспішай, - засміявся Сергій, - давай візьмемо гроші.

 Розуміючи, що торг буде не простий Сергій, про всяк випадок, взяв ще монет, окрім тих що були відкладені. Він знав рабовласника, ще тоді, коли купував у нього Корцю, товстун намагався виторгувати з нього якомога більше.

 Здавалося вони не ішли, а летіли –  так поспішав Корця. Врешті перед ними постало житло Фемоса.

 - Ось тут він живе, - почув Сергій від товариша, - але іди краще сам, я тут зачекаю.

 З першого погляду було зрозуміло, що помешкання належить багатій людині. Великий суаб, навколо якого безліч наметів, в яких жили раби. Коло входу стояв охоронець.

 - Поклич господаря, - мовив Сергій. Воїн хотів щось сказати у відповідь, але побачивши суворий вираз обличчя гостя шмигнув у середину.

 - Хто у такий пізній час бродить по селищу?!, - почувся обурений голос рабовласника. На порозі з’явився Фемос, його величезний живіт з’явився першим, а вже за ним голова. Це чоловік не сподобався Сергію з першої зустрічі, коли на будівництві огорожі лупцював Корцю., - ох ти ж які гості, - з нотками сарказму сказав товстун., - раби вже самі приходять до господаря?! І правильно, ви повинні знати де ваше місце.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше