Руїни

Уже достатньо міст-героїв

Нехай моє місто не стане героєм —
Нехай моє місто продовжує жити
Без росій непотрібних, без бою —
Не смійте нас більше бомбити!

Будь ласка! Уже забагато героїв,
Хоча і кожний віднині герой —
Знову у світі хтось збожеволів
І грає на крóві поховану роль...

Чи мало нещасть було на планеті,
Що хтось оживив змертвілі жахи,
Що тепер — не міста, а пустелі, 
Гвинтокрили, але не птахи?

Стільки років крали наш спокій,
Але вирішив хтось, що замало... 
І скільки іще клятих років 
Обживати із страхом підвали? 

Нехай моє місто буде живим, 
А на небі розсіються хмари! 
Ну чому так сподобалось їм
Із селищ робити примари?

Не потрібні посмертні медалі —
Наші рідні потрібні лиш вдома. 
Ми хочемо жити лиш далі. 
В Україні. Нехай без "героя".




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше