Різдвяні пригоди кота Дуся
Вельветовий ліс
Через короткий проміжок часу Дусь забрів до лісу. Там усе було фіолетове. Але дивним було те, що він там побачив свою маму, яка померла, як він вважав, вже п’ять років тому.
- Мамо! Це ти? Як ти тут опинилася? Що ти тут робиш?
- Сину, тікай! Ти не зможеш повернутися додому, якщо будеш тут занадто довго!
- У чому річ? Поясни будь-ласка!
- Це ліс мертвих. Сюди потрапляють душі домашніх тварин після смерті. І якщо ти будеш тут занадто довго, твоя душа навіки залишиться тут, а тіло буде неприкаяне блукати різними світами. Допомогти тобі вибратися з цього лісу тоді зможе тільки любов будь-якої живої істоти, якій ти не байдужий.
- Але куди іти? Я не знаю дороги.
- Іди на шум водоспаду.
Дусь чимдуж побіг в той бік, де чувся шум та плескіт падаючої води. Дорогою він зустрічав дуже багато котів, собак, навіть левів і тигрів. Він розумів, що це душі померлих або випадково забрівших в цей ліс тварин, та поки він нічого не міг вдіяти. Він біг і біг, все далі віддаляючись від місця зустрічі зі своєю мамою. А у голові не переставали повторюватися її останні слова: «Допомогти тобі вибратися з цього лісу зможе тільки любов будь-якої живої істоти, якій ти не байдужий». Не зупиняючись, він тікав до самого вечора і коли нарешті вибіг з нього, то знесилений впав біля водоспаду і заснув дуже міцним сном.
#2635 в Різне
#531 в Дитяча література
#3641 в Фентезі
#862 в Міське фентезі
Відредаговано: 29.12.2021
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
