6.

А сьогодні наше життя зміниться назавжди

За день до зустрічі дівчат, Ярослава

- Теж мені, поїхала в Єгипет, — фиркала під ніс рудоволоса дівчина, гортаючи стрічку в Інстаграмі. Зручно вмостившись на ліжку та прихопивши тарілку з фруктами, дівчина зібралась працювати. Але руки самостійно зайшли в соціальну мережу годину тому на п’ять хвилин.

– Могла б і схуднути, купальник, як на корові сідло сидить. – Фиркнувши останній раз Ярослава, а це була саме вона, відклала телефон і занурилась в біографію однієї з молодих співачок.

Завтра зранку дівчині довірили взяти інтерв’ю в юного дарування, якщо вона добре впорається є високі шанси, що короткотривала практика в одному з ранкових шоу перейде в роботу. А потім її помітить продюсер та покличе вести щось класне і масштабне…

Це була заповітна мрія Ярослави – стати відомою телеведучою, як її кумир – Маша Єфросініна. Хоча чому говорити про якісь абстрактні речі, мрії, плани. Лише ціль, до якої вона дійде, не зважаючи на всі перепони.

Вже зараз дівчина успішно працює журналісткою в новинах на одному з найбільш популярних телеканалів. В той час, як більшість її одногрупників ще на побігеньках в помічників помічника, якщо взагалі працюють за спеціальністю.

Адже це в неї в крові, вперто йти вперед, долати перешкоди та не здаватися. Татова донечка, що перейняла кращі риси, не рахуючи нестерпний характер. Все ж скорпіон за знаком зодіаку це діагноз, що спокійним життя не буде, ні самому скорпіону, ні оточенню. А що робити якщо тато і донька народилися під однією зіркою?

Коли задзвонив телефон, під рукою дівчини вже вималювався в блокноті портрет співачки Олівії,  з’явилися короткі замітки її життя та чернетки питань.

- І хто ж в сучасному світі телефонує, а не пише повідомлення? Що за безтактність? – Бурчала Яра, намагаючись знайти свій гаджет в складках пледа. На телефоні світився портрет Олексія, старого приятеля зі школи.

Кілька секунд дівчина підозріло погіпнотизувала новенький айфон, сподіваючись, що хлопець просто помилився номером, але чуда не сталось і довелось приймати виклик. Спілкуватися з людьми Яра любила, але не під час роботи.

- Слухаю, моя ветеринарна радість. Кайся, що тобі від мене потрібно. – Лише прийнявши дзвінок, дівчина зрозуміла, як скучила за хлопцем. Колись вони багато спілкувалися, але з віком перестали.

- Привіт, моя сонячна квітко! – Знайомий голос викликав посмішку. – Ти в Києві? Хочу тебе познайомити з однією дуже важливою людиною.

- Ого, — Ярослава не змогла стримати здивування в голосі. – Ти хочеш мене познайомити зі своєю нареченою, дружиною, дівчиною? Заради такого я знайду трохи часу.

- А от і ні, з дуже неочікуваною для тебе людиною, ввечері ти вільна? — Хлопець зробив акцент на слові «тебе».

- Невже ти хочеш мене познайомити зі своїм хлопцем?!

- Дурненьке. – Поставив діагноз пан ветеринар. - Але я такою тебе люблю. Завтра о п’ятій вечора я тебе чекаю в центрі, адресу кину повідомленням. Зауваження, відмовки та інші звуки будуть? Якщо ні, то бувай, поки ти не повернула собі тверезе мислення і не закидала мене питаннями.

І скоромовкою договоривши останнє речення, хлопець вибив дзвінок. А Ярослава ще кілька хвилин гіпнотизувала телефон та намагалась зрозуміти: це їй приснилось?

Але дівчина так і не придумала, хто та важлива людина і занурилась знову з головою в роботу. Завтра все побачить.

До дверей кафе Ярослава добігала за кілька хвилин після п’ятої, столичні корки зайняли більше часу, ніж вона очікувала. Біля входу на неї вже чекав Олексій.

- Привіт! – Рудоволоса бестія накинулась на хлопця з обіймами. – Я так рада тебе бачити! Чому не заходиш?

- Привіт, сонце! – Хлопець відповів на обійми та звично потріпав дівчину по голові від чого вона смішно зафиркала і почала відбиватися.

Зустріч старих приятелів пройшла б чудово, якби не сюрприз. Олексій зібрався з духом та повів дівчину в кафе. Пів години сидів в кущах в засаді, щоб проконтролювати, як одна дівчина зайде, а іншу перехопити по дорозі.  

Настя, як завжди, прийшла на кілька хвилин раніше, а Яра залетіла на паркувальний майданчик з маленьким запізненням. І ось наступив той самий момент, Льоша повів подругу до крайнього столика біля вікна, де Настя смакувала морозиво. З подивом він відчув, як тремтять його руки. Не кожен день йому доводиться знайомити згублених сестер.

А в тому, що вони сестри він вже не сумнівався. По-перше, коли люди однакові зовні – це видно, а по-друге, хлопець провів не одну годину, аналізуючи всю інформацію, яку зміг дізнатися про дівчат.

Дійти висновку було не складно, а от познайомити двох зовсім різних дівчат за таких делікатних умов… Ось це стало справжнім викликом. Тому Льоша вирішив поступити мудро – познайомити й втекти, а там вже як буде.

Потім дівчата познайомляться, знайдуть спільну мову і будуть йому дякувати. Головне, аби не головою об коліно. З такими думками хлопець швидко покинув кафе і від гріха подалі заліз у вже знайомі кущі. Проконтролювати ситуацію варто, а от попадатися на очі краще не треба. Три дівчини, які саме заходили в кафе, провели його зацікавленим поглядом.

Водночас Ярослава була на межі істерики. В її стійкій до стресів голові бушувала буря емоцій.

Очима вона бачила себе, таку ж, яка кожного ранку підморгує з дзеркала. Але в голові стояла зовсім інша картинка – два пам'ятники, за багато кілометрів звідси. У вухах лунав голос тата «В тебе була сестра-близнючка».

Кілька хвилин дівчата навіть не рухались, кожна з них намагалась оговтатись від шоку. Як не дивно, допомогла з цим офіціантка – принесла Ярославі меню, чим перевела увагу на себе.

- Бокал вина, червоного напівсолодкого. – До Яри повернулась можливість говорити й впавши на м’яке крісло вона знову перевела погляд на Настю. – Я не знаю, що сказати, але варто почати з імені. Мене звати Ярослава.