15 Віка

15

Віка

Бісів будинок з його нескінченними переходами! Враження таке, що Віталій умисно відвів мене спочатку в спортзалу,  а тепер веде невідомо куди, щоб ще раз познущатись над моєю витримкою.

В цій частині дому я ще не була. Велетенські двері з двох стулок з позолотою натякали, що за ними мене чекає бальна зала, як мінімум. І я помилилась. Бо за дверима була – спальня.

Якесь не дуже хороше передчуття мене торкнулась, коли погляд наштовхнувся на велетенське ліжко. Там п’ять чоловік загубиться з легкістю. Ох вже ця манія величі у Скрипаля – здається вона не має меж.

За смішними думками про його гіперего, самого сатрапа я помітила не одразу. Він лажав посеред ліжка, прикритий шовковими простирадлом, на якому було вигаптовано вензеля і ініціали – В та С.

- Вільний, - недбало сказав Владислав слузі, і той поспішив покинути мене сам на сам з чудовиськом.

Готова битись об заклад під покривалом тиран без комплексів і одягу. Але Скрипаль мене  здивував, бо відкинувши покривало продемонстрував оголене тіло тільки до пупка. Нижче починалась манжета сімейних трусів. Ну хоч щось в цієї людини як в людини.

Але все одно не розумію. Навіщо я тут?

- Підійди, не з’їм, - попросив Владислав, не роблячи рухів в мій бік. Ага вовк Червоній шапочці те саме казав. І чим все скінчилося?

- І вам доброго ранку, - я спробувала бути чемною, але вогник образи на Скрипаля чомусь тлів  у грудях.

Уявила як він на цих простирадлах так би мовити «тестував» Кіру і мене пересмикнула від відрази. Не те щоб я дуже огидлива. Але конкретно в цій ситуації… якась недозволена купа емоцій.

- Добрий, а як же, - Скрипаль ще виявляється і брюзга. Бо інакше чого йому бути незадоволеним, о шостій ранку в понеділок, коли всі навколо нього вже бігають і стрибають? Радіти має, що зіпсував людям життя.

Трішки зачепилась очима за інтер’єр – там і сам коричневі і червоні оксамитові вставки. Батальна картина на стіні, ліпнина з гіпсу. Таке враження, що він обстановку з дому прокурора Пшонки сюди перевіз.

- Не любите дощ? – максимально ввічливо запитала у багатія.

- Баб дурних не люблю, - він навіть не намагався приховати своє роздратування. – Тих що лізуть змагатись з чоловіком!

- Перепрошую, - ага, хоч і не має за що. Але так розумію прийшов час розплати за вчорашні перегони. Не довго ж він чекав.

- Коротше, через тебе я розтягнув сухожилля! – Владислав навіть потряс в повітрі правою ногою, тією що ближче до краю ліжка.

- Співчуваю, та я не змушувала бігати вас за мною.

- Ти глянь яка грамотна! Зараз будеш робити мені масаж, поки ногу не відпустить! Бо через твою поведінку не можу вийти на роботу! – ошелешив мене тиран.

- Ні за що не повірю, що у вас немає персонального масажиста, - навіть не сумнівалась, що Скрипаль все вигадав, і зараз умисно знущається над мною, в чергове випробовуючи мене.

Тому зробила кілька кроків ближче до чоловіка, роздивляючись треновану ногу. Щоб я не казала, та підозрюю розминати її мені все ж доведеться.

- Є у мене масажист,  - погодився Скрипаль.  – Але ж не піднімати людину  спозаранку? Та ще в таку погоду!

І відколи це він став таким людинофілом?

- Ти ж теж професійний масажист, начебто, - на цьому слові він скривився, наче куснув лимону. – Одним словом, ти наробила шкоди тобі і виправляти.

Зиркнула йому в обличчя, майже порівнявшись з ліжком. В очах туман, з небезпечними іскорками, які так і кидають мені виклик. Цікаво, чого він більше хоче – щоб я погодилась, чи щоб заартачилась?

Ну таке, нехай я вже давно не практикую особисто, та навики у мене звісно зостались. Базові рухи вбиті в тіло на рівні рефлексів. Куди натиснути, де прим’яти…

- Якщо наполягаєте, - я присіла на ліжко біля його ніг, і оглянула вкриту рослинністю ногу. На вигляд абсолютно здорову. Красиву між іншим, наскільки взагалі може бути красивою чоловіча нога. - Де саме болить і коли відчули біль? – відганяючи сторонні думки уточнила в … пацієнта.

- Вся литка болить! – отримала у відповідь.

- Може то ви з Кірою перестарались? Не розрахували так би мовити сил, самі розумієте вік вже…

- Закрий рота, стерва, і роби вже нарешті масаж! – гримну Скрипаль так, що я ледь не підскочила на ліжку. –  Бо зараз почну ще доводити, що вік у мене саме ого-го.

- Вам не можна різких рухів, - голос у мене трішки сів. Неприємно знати, що твої підозри відносно цієї парочки виправдались. - Ляжте обличчям вниз, будь ласка.

- Так роби, - не погодився Скрипаль.

- Але масаж литки робиться по-іншому.

- Що ти за масажист така! – знову прилетіла образа в мою адресу. – Сказав так роби. Значить – так. А щодо тієї білявої курки – ревнуєш?

- З якого дива? - мусила узяти чоловічу стопу і покласти собі на коліно. Дотик обпік. По пальцях побігла зграйка мурах.

- Всі ви баби такі, спочатку вдаєте недотрог. А потім ревнощі показуєте, - знову узагальнив Скрипаль.

- Ваша самооцінка звісно роздута до неймовірних масштабів, - пальцями я пробіглась по виїмці ступні, обмацала п’яту, Ахіллесове сухожилля, трішки поводила ступнею з боку в бік, щоб виявити больовий поріг. Та Скрипаль так відволікся, що навіть не помітив моїх рухів. – Та я не претендую на вас, в жодному разі. Мене не цікавлять стосунки.

- А секс для здоров’я? -

- Для цього існує вібратор, - я знизала плечима. – Жодного виносу мозку, і завжди готовий.

- Стерва! –нагородив мене епітетом Владислав, і спробував пропекти поглядом. Звісно мене пройняло і по шкірі розлилося тепло. Хм. Щось не так. Очевидно реакція б мала бути не такою.

- Всяка жінка яка вас не хоче – стерва?  - я натиснула на ногу сильніше, не забуваючи робити свою справу. Але і втриматись від діалогу не могла. Надто Скрипаль поводив себе нездорово відносно моєї статі. – Ви узагальнюєте, рівняєте всіх жінок під одну гребінку. Що свідчить про одне – насправді вас образила якась одна жінка!