Самотність як синонім до слова Кіллер
Епілог Х
Елізабет сиділа на холодній лавочці і сумно дивилась на могилку навпроти. Що ж ти робиш зі мною Нік. Як мені сидіти і дивитись на місце де ти перебуваєш і не взяти тебе за руку не торкнутись твого волосся і взагалі… Мені не хочеться жити коли ти не зі мною. Її брови судорожно вигнулись і вона втрималась від гарячої чорної маси. Відколи його дихання зупинилось вона вже не хотіла нічого. Нічого крім благати його не залишати її. Щоб вони дожили до старості, щоб він робив тикі самі дурниці як завжди а вона вибухала.
"- Ти така вибухова, що за характер? Тільки і знаєш що зі мною сперечатись! - Харпер розсміявся а Лізі почервоніла.
- Ти, ти та ти!.. - вона запнулась і зупинилась. - Я навіть не знаю як тебе назвати. - вона відвернулась.
- Принцесо, - він уткнувся своїм носом у її чорне неслухняне волосся. - Я люблю тебе.
Червона дівчина надула щоку ніби образилась, але насправді вона також дуже сильно любила цього косолапого дурника..."
Елізабет встала і підійшла до могилки, постелила і сіла. Повільно вона поклала голову на холодний граніт. Уявила що це його тепле кохане плече. По щоці потекла сльоза. Тихо и монохронно вона сказала.
- Я буду сумувати, коханий...
Автор: Я також кохаю, і моя доля точно схожа. Так стоп, такої долі не хочу для своїх персонажів. Тому перезапуск. :)
#8813 в Любовні романи
#2142 в Короткий любовний роман
#1839 в Детектив/Трилер
#250 в Бойовик
Відредаговано: 23.08.2020
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
