Сансара

Голосна розмова

Я відкрила двері батькям.
З дома шов ароматний запах їжі! По лицям нових батьків, я зрозуміла, що вони дуже розочаровані в чёмусь. Я запросила їх за стіл. Тривожно сіла. Хвилина тиші..
— Ми так і будем мовчати? Запитала я.
— Мовчати? Ти знаешь, що завалила екзамен?! Скільки ми заплатили за це дурацьке навчання, яке навіть не допомогло тобі встати заново на ноги! Яка ж ти була розумна, поки не познайомилася з цією страшною компанією! 
— Милий, тихіше, вона ж не виновата в цьому.. Розчарованно сказала мама намагаючись засспокоїти грізного й ображаного батька..
— Не виновата?! Ні.. Такого більше не повториться! Неділя на домашньому арешті. Ні.. Місяць! А краще вже на рік! Продовжував батько, кричавши на мене, задихаючись від власної злості. — Щоб я більше не бачив тебе, з твоїми друзями! Та я грати в твої вікна присвердлю!
    Я мовчала.. Але розуміла, що Крісті (так зовуть володірку цього тіла) наробила поганих діл, що уж точно не добре.
— Мамо, тато, я стану кращою, обіцяю! Просто дайте мені ще один шанс! Уперечно намагалася я умовити батьків. Все було не даремно.
— Милый, хай вона спопробує. Погодовшись зі мною сказала мама.
— Добре.. Но на домашньому арешті 3 місяця.
    Я в глибоких роздумах пішла в свою кімнату. Передягнулась, и пішла до ліжка..
На ранок мене розбудив гучний шум, типу сверління. Ніби сусіди робили ремонт. Відкривши очі, я побачила серйозного батька, який, як і говорив, робив мені грати на вікна..
— Авжеш, справа не проста.. Подумала я про себе.
    Зібравши ранець, я пішла в універ.. Як виявилося, Крісті навчаеться в тому ж універі, де і я.
Написавши своїй однокурсниці, я дізналася про свій клас, кабінет і розклад уроків.
     Дізнавшись результати свого провалу, я ахнувши підкосилася.
-- Навіть 50 балів немає! Жах.. Нервово сказав мені вчитель.
-- Так, але, я обіцяю, що порозумнішаю, і все повернется на свої місця! Я обов'язково виправлю свої оцінки. Переконливо казала я. Але ж правда.
      Я кожен день старанно вчила уроки, підбадрювала маму, що все буде добре, допомагала літнім людям, рятувала свій інтелект.. Взагалі, я намагався зробити з цієї дівчини повну копію себе, адже як я розумію, тепер це тіло під моїм розпорядженням. Я навіть знайшла себе нових друзів, і подружилася зі своєю найкращою подругою Нікою!
    Через 3 місяці я сміливо крокувала на екзамен. Я йшла, і знала, що у мене все вийде. Це був останній день мого домашнього арешта. 
       Кінець робочого дня. Я спокійно збираю речі, як тут, позаду мене підходить мій хлопець. Ні, не цієї дівчини, а мій! Я в непорозуміння саджуся на навпочіпки притискаючись до стіни.
-- Мила, ти чого? Запитав він ласкавим голосом. Ревнощі і злоба перешли межі..
-- Що? Перепитала я.
-- Що сталося?
-- А, та так.. Пам'ятаєш Лорен? Твою подругу. Я нещодавно з нею зустрілася, і.. Вона розповіла мені, що, ти її кавалер, це так? Державши свій гнів в собі, спокійно запитала я.
-- Ні, мила, ти що?! Ти в мене одна, така красива, мила й ласкава. Він присів до мене ближче, і обійняв. Від цих слів я просто кипіла!!
-- ВІДІЙДИ ВІД МЕНЕ! ЗРАДНИК
-- Що таке?! Тобі як зазвичай нічого не подобаеться! Дарую тобі подарунки, даю багато грошей, гарний з тобою в ліжку, а тобі все не так!
-- Не треба все це... Не потрібні подарунки та гроші! Мені потрібне твое кохання... Сказала я, ридаючи, адже, всього цього він мені не давав. Казав, що немає грошей, і він би із задоволенням балував мене.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше