Частина 38

- Ти за головного, - повідомив Чмиргикук, випавши перед очі верховного правителя в момент, коли він розважався відразу з трьома наложницями.
Він окинув жіночі тіла злегка цікавим поглядом і скривився, - одне й те саме, нудьга смертна, - і зник.
Верховний, який у перший момент випробував кам'яну ерекцію і забув, як дихати, видихнув і на ейфорії від підвищення статусу відразу велів одній з наложниць, - клич інших, я відчуваю в собі силу божества і готовий задовольнити всіх.
Сам же Темний творець опинився на причалі, де його чекала чортівка, що запала в душу.
— Значить на свято урожаю?
- Так, Темний, ти ніде не побачиш подібного! - Азазеро додала в погляд вогню, передчуваючи, як будуть заздрити інші дияволиці.
- Свято збору врожаю буває в різних інтерпретаціях, - почав Чмиргикук, але дама притулилася до нього значним бюстом і погладила його по плечу пензликом на хвості: «Такого свята ти ніколи не бачив, вже я тобі точно гарантую!»
У момент, коли Азазеро прихопила завидного нареченого у свою систему світів, на ректорському ліжку Алекса перекинулася уві сні і підповзла ближче до Вольдемара. Як протилежно заряджені частинки летять один одному назустріч, так і ці двоє зустрінуться за секунду потому. І час, що залишився, до пробудження проведуть щільно переплетеними. Її голова – на його плечі. Його рука – вздовж спини, пахвами та на грудях. Друга щільно охопила стегно, закинуте Алексою на його живіт.
Чмиргикук ще не знає, що йому ніколи не судилося повернутися. Що урожай – це очисне полум'я, що збирає душі з вмираючих світів. І що його дама - верховна правителька континууму, де таких світів більше, ніж будь-де. І що мережа, яку вона розкинула для лову, зникла в той момент, коли він залишив замість себе простого смертного.
- Кіт з дому, миші в танець, - скаже Грекос, знімаючи захист в очікуванні Яніса. Саме цей момент вибере Веста, щоб донести відправлене відьмою повідомлення.
- Тому, хто вважає це за важливе, - скаже Мара своїй статуетці, промовляючи таємниці, добуті з глибини закритої зони. Довіряючи таємницю передбаченню, вона вчинить так, як роблять усі відьми. Інтуїтивно і з вірою у світле завтра.
Яніс, Грекос і Тріумвіратій, які вислухають повідомлення в підвалі колись величної Літньої резиденції правителя планети, довго мовчатимуть після того, як крилата звістка покине зал.
- Що думаєте? Криваві портали – це технологія? Чи все ж таки чари?
- Та яка різниця, - обурено забурчить Тріумвіратій, косячись на зіркову систему під стелею, - а де ви це взяли?
- Ось це, - махне рукою Грекос, - то це ти!
– Я? - на морді кота промайне гама почуттів, перш ніж він знову подивиться на співрозмовників, - Дракон каже, що дана сингулярність, як і поодинокі істоти, події, явища, вимагає негайної утилізації.
- І яким чином? – обуриться господар руїн.
- Він пропонує всмоктати через трубочку.

Грекос клацнє пальцями і звідкись припливе склянка з цілою жменею бамбукових коктейльних трубочок.
- Вперед, сам накоїв, сам і смокчи!
- Та не вмію я, - почне відпихати лапами від себе склянку крилатий кіт.
- А ми значить вміємо? – у голосі хазяїна фамільярів пророкоче щось таке, від чого в Тріумвіратія встане шерсть на загривку.
- Тоді треба видавити з мене Дракона, - сумно скаже кіт.
- Видавити? В якому сенсі? – здивується Грекос.
- Налякати? - запропонує Яніс.
- І хто лякатиме? - почухає підборіддя затворник.
- А може наллєте те, що ми пили минулого разу? - єхидно запропонує кіт.
- Ні, - одразу відповість чоловік, - мені однієї зіркової системи за очі вистачить.
- А я знаю, що найстрашніше для чоловіка, - несподівано повідомить Яніс.
– Що? - зреагують кіт і Грекос.
— Це одружутися не з кохання!
Кіт гикнє, округлить очі й раптом завмре. Момент, коли з тіла кота, як пробку з пляшки в кут виб'є Дракона, був настільки невловимий, що чоловіки навіть не відстежили його.
Кіт, що моментально втратить драконячі крила, смачно шльопниться задом на стіл і збільшиться в розмірах вдвічі.
- Де твої крила? - спитає Яніс, і не втримавшись додасть, - які так мені подобалися.
Кіт лупнє очима і витріщиться за спини чоловікам.
- Ну от не треба, - скривиться Яніс, - ти мене все одно не проведеш – немає там нікого.
– Дракон! – дасть півня кіт і ляпнеться на стіл, зображаючи непритомність.
Чоловіки розвернуться, тільки Яніс відстане на кілька секунд, підозрюючи Тріумвірія у розіграші.
- Мама? - долине пискляве ззаду і Яніс все ж таки розвернеться. Золотий дракон, з червоними смугами вздовж спини, що завис за півметра від Грекоса, не відриваючи очей від чоловіка, мило посміхався й не зводив погляду.
Яніс перевів погляд на друга, хмикнув і уточнив, - що скоріше тато.
- Папа! - верескне дракон і подолавши відстань, що залишилася, спробує охопити шию чоловіка, притискаючись до нього, як кіт, який бажає продемонструвати приналежність людини йому особисто.
- Хто, я? – зірваться голос дорослого чоловіка.
- Це як? - розверниться Яніс до кота і штовхне того.
Кіт, розплющить одне око і переконавшись, що крилата істота приклеїлася не до нього полегшено зітхне, - ну слава всім богам!
- Поясни, чому він приліпився до Грекоса і кличе його татом?
- Так ви теж, того, знайшли чим лякати чутливу натуру Дракона! Він відкотився, - кіт пошкріб лапою потилицю, - точніше перетворився відповідно до залишкової енергії в немовля. І першого, кого побачив, прийняв за батька.
- У нашому світі немає драконів, - зашипів Яніс, - його ж чимось годувати треба! І який із Грекоса батько?
Кіт став на задні лапи і зпушив шерсть передніми, - а це тепер не моя проблема. Самі лякали, самі виховуйте. І поки не пізно, згодуйте йому вже те, що у вас під стелею мерехтить.
У коморі кіт і Яніс опинилися через кілька годин. Пробравшись на кухню, обоє сіли за стіл і почали підкріплюватися.
- Може ти мене поки сховаєш? – запропонував кіт.
– Куди? І що я Ягідці скажу?
- Ну, скажи, що я загуляв, чи захворів?
Для того, щоб їх не застукали, Яніс не вмикав світло, тому, коли від дверей скрикнуло жіночим голосом «чим?», обидва підстрибнули.