Рожева ретроспекція

Рожева ретроспекція - це минуле якого не було. 

Перше трепетне кохання, морозиво, яке у студентські роки було смачнішим, перша відпустка в горах з якою тепер не зрівняється й Домінікана у них є одне спільне, насправді  вони не були такими незвичними, як здається тепер. 

Для того, щоб знизити рівень тривожності, наша психіка використовує феномен когнітивного спотворення, воно обумовлене тим, що наша психіка швидше забуває негативні моменти, що дозволяє сформувати в цілому позитивну оцінку спогаду. 

На жаль, ефект рожевої ретроспекції полягає в тому, що пам'ять людей про події часто не відповідає оцінці того, що відбувалося в ті миті. 

Резюмуючи, слід сказати, що в цілому рожева ретроспекція має подвійне дно. 

Реальність завжди тривожна, наша психіка не дозволяє нам повністю розслабитися, щоб ми мали можливість відслідковувати небезпеку. Без цього ми б просто не вижили. 

З одного боку, вона дуже корисна - в тих випадках, коли минуле було надзвичайно травматичним з іншого ж боку, може призвести до появи проблем. Коли ми випадаємо з реальності і вважаємо, що там колись, було набагато краще. Не було. 

Минуле необхідно сприймати, як фільм, який закінчився. Зробити висновки і іноді їх переглядати, а не відмовитися від цілого світу тому, що як раніше уже не буде.

Необхідно пам'ятати, що через два роки, після відтворювання спогадів, вони спотворені нашою психікою більше чим на половину.

Рожева ретроспекція - це минуле якого не було. 

Перше трепетне кохання, морозиво, яке у студентські роки було смачнішим, перша відпустка в горах з якою тепер не зрівняється й Домінікана у них є одне спільне, насправді  вони не були такими незвичними, як здається тепер. 

Для того, щоб знизити рівень тривожності, наша психіка використовує феномен когнітивного спотворення, воно обумовлене тим, що наша психіка швидше забуває негативні моменти, що дозволяє сформувати в цілому позитивну оцінку спогаду. 

На жаль, ефект рожевої ретроспекції полягає в тому, що пам'ять людей про події часто не відповідає оцінці того, що відбувалося в ті миті. 

Резюмуючи, слід сказати, що в цілому рожева ретроспекція має подвійне дно. 

Реальність завжди тривожна, наша психіка не дозволяє нам повністю розслабитися, щоб ми мали можливість відслідковувати небезпеку. Без цього ми б просто не вижили. 

З одного боку, вона дуже корисна - в тих випадках, коли минуле було надзвичайно травматичним з іншого ж боку, може призвести до появи проблем. Коли ми випадаємо з реальності і вважаємо, що там колись, було набагато краще. Не було. 

Минуле необхідно сприймати, як фільм, який закінчився. Зробити висновки і іноді їх переглядати, а не відмовитися від цілого світу тому, що як раніше уже не буде.

Необхідно пам'ятати, що через два роки, після відтворювання спогадів, вони спотворені нашою психікою більше чим на половину.