10 розділ

10 розділ Миколая

Коли настав день "ікс" я стала підписувати подарунки, парні подарунки я підписала" щоб не побились" для Олесі та її хлопця. "Сподіваюсь не приб'єш" був підписаний подарунок для Рудого. Ігорю приготувала сережку кіготь яку зробила сама, підписувати не стала, він і так знатиме хто йому це подарував. Марковий браслет і різні дрібнички я просто написала привітання зі святом. Десь о третій ночі я телепортувала все це адресатам під подушку і вляглась спати. 

  Прокинулась вранці від того що мені щось муляло в голову під подушкою. Ура я теж отримала подарунки. Від Рудого я отримала ніж для ближнього бою з запискою "з твоїм вмінням потрапляти в неприємності-знадобиться" і гравіровкою " Аметист" , ех, чую що знадобиться. Від Ігорка перепали наручі які він зробив сам, хоча й без записки але його виріб я завжди впізнаю.  А ще був чорний шкіряний браслет з вплетеним місячним камінням фіолетового кольру, я не мала поняття від кого це, але одягла відразу. Ще була купа солодощів які я буду їсти. Тому я швидко одяглась і вийшла в коридор. 

-- Банда, чай пити--так я збирала всіх бажаючих пити чай.  

Пройшлась трохи і увійшла до спільної гостиної де в кутку було щось типу міні кухні і купа диванів та стільців. Я якраз поставила грітись чайник коли усі увійшли. Рудий відразу подався мене обіймати.

--Мені здається що ти думаєш так само як я--я помітила на його боці кинжала прикріпленого так як  і мій ніж до ремня. 

.--Як здається то хрестись. Чай будеш?

--Буду і нашим трьом зроби а то шось мнуться підійти бояться.--десь з їхньої сторони почувся регіт. І ми всі сіли пити чай. Я раз по раз поглядала на Талера він носив мою підвіску і навіть декілька разів торкався до нього наче боявся що він пропаде. 

--Слухайте хлопці пішли в сніжки грати. Ну, якраз сніг випав, лапатий і сніжки ліпляться шикарно.

І що ви собі думаєте ми пішли ми грати сніжки всі гарненько вивалялись у снігу і були червоні. Раптом Педро штовхає Талера на мене і через мить я опиняюсь на землі а хлопець нависає наді мною. Його очі знову стали фіолетовими а обличчя було дуже близько, я відчувала його дихання на щоці а він не спішив вставати.

--Гей ви там позасинали чи що?--озвася Рудий. 

--Ні--Талеш швидко встав і підняв мене.

--Пішли відігріватись--сказала я, першою пішовши до будівлі.

Там ми знову поїли і пробалакали весь час до вечора і знову пішли спати. 

  Талер

Коли я прокинувся заглянув під подушку там лежала підвіска білий туман і чорне дерево наполовину в кілечку. Я знав що це подарунок Христини, я спостерігаю за нею з того самого першого дня коли вона тут з'явилась. Мій дивний і унікальний талант це дивитись у своє дзеркало а бачити те що робиться навпроти якого завгодно іншого. І ось так я спостерігав за нею і мене долали різні відчуття, дивна ніжність і злість до осіб протилежної статті навколо неї, тільки згодом я зрозумів що це ревність, я її ревную. Я всіма силами старався про неї забути, змінити своє відношення до неї, її підколював, злив хоча мені самому було неприємно. І напередодні вночі я бачив її і чув як вона вголос роздумувала про те чи дарувати мені цю , як вона охарактеризувала, фігню. Та все ж він в мене і коли я його відчуваю мені навіть не віриться що це від неї. Кожен раз коли торкаюсь на обличчя лізе мрійлива посмішка. Сьогодні коли ми грали в сніжки і Педро штовхнув мене на Христину і я ледь не звалився на неї, її обличчя було близько, я відчував її диханя і мав непереборне бажання її поцілувати. Та мене отверезив окрик її друга і чому я знову злюсь? І до того ще й сила стає сильніша, важко контролювати стає. Ех, скоро той дурнуватий відбір, припхають до замку купу дівчат і змусять мене на одній з них одружитись. Тому що я нащадок древньго роду королів які правили магією, тьфу! А якщо я не хочу правити ні, зараз порядки кращі ніж в середньовіччя але всеодно, потрібно вичити етикет і інші науки для того щоб правити, це ж величезна відповідальнісь. А дівчата з якими я часто зустрічаюсь у замку і які мають бажання мене звабити рахують що це неземне багацтво і влада. 

  Я мимоволі порівнював їх з Христиною, і якою ж разючою була різниця. Навіть тут у школи в мене було закохано багато дівчат але Христина вона зовсім на них всіх не схожа, вона не буде гнатись за владою і не буде виряджатись у щось незручне заради того щоб привернути увагу. І ніколи не захоче влади, для неї це перш за все відповідальність. З такими думками я і заснув, та чомусь снилась мені Христина.