06.05.1911

Тепер я точно знаю, що магія існує, адже вчора Андрій поцілував мене на очах у всіх. Хоча все й сталося зовсім не так, як я собі уявляла. Вчора після обіду Нікольський знову приїхав до нас у маєток із гостями, яким давно хотілося поплавати нашим ставком у човні. Знову ця Озерна із її балачками доводила мене до сказу. Коли ми саме допливли на середину водойми, я відволіклась від бесіди та задивилась на квітучі водяні лілії. Здавалося, що я от-от дотягнуся до омріяної квітки, однак мені не вдалося втримати баланс і я просто шубовснула у воду.

Графи із заціпенінням споглядали моє барахтання у воді, лише Олена ревіла як та корова, що от-от принесе цьому світові маленьке телятко. На щастя, щосекунди її голос ставав дедалі глухішим і тихішим.

Ненавиджу глибину, бо я ніколи не вміла плавати, а цій сфері мій батько точно не надавав серйозного значення. Навіть майже потонувши під товщею прохолодної води, я відчувала такий внутрішній спокій, як ніколи. Я знала напевне, що все буде добре. Тому просто закрила очі та навіть не пробувала суперечити підземній течії, що холодними щупальцями тягнула мене на глибину. Так дивно, так спокійно.

Коли я відкрила очі наступного разу, то одразу побачила кохані блакитно-зелені очі Андрія надто близько. Він саме закінчив робити мені штучне дихання, мої льодяні вуста досі палали від його губ, а у грудині пекло. Де він цьому навчився?

Поки всі навколо ніби заклякли, він швиденько накинув на мене ковдру та ледь чутно промовив мені на вухо:

- З тобою ніколи не буває нудно?

Сказав «з тобою» графині. Ого, якщо хтось це почує, в нього можуть бути проблеми. Натомість, поки я намагалась вгамувати калатання серця, до мене підійшов Степан та суворо наказав:

- Дитина, ми маємо запевнитись, що з моїм сином все гаразд. Йди до себе в кімнату, я вже викликав до тебе лікарів.

І все? Ніяких тобі проявів любові до коханої дружини, матері твоєї дитини. Ні краплі співчуття, адже це саме він затягнув мене в той дурнуватий човен! Та мені було байдуже.

Андрій торкався мене губами, а хіба це не поцілунок? Написане у щоденнику знов справдилось. То це магічний щоденник? Чи магія у мені всередині?

Треба бути обережною зі своїми бажаннями, адже вони можуть справдитись не зовсім так, як мені б сподобалось. Я відчуваю себе дуже дивно. Ніби отримала ключ від таємної кімнати, ніби стала власницею грандіозного дару. Залишилось тільки скористатись ним правильно. А ще, моє серце переповнене тривогою та страхом. Гряде щось серйозне, щось загрозливе, але я ніяк не зможу тому завадити.