Глава 17

Взагалі реакцію дракона на радісну звістку важко було назвати адекватною, але говорити про це Асіят Зоя не збиралася. Коли дівчина повідомила Сандеру, що  раті чекає дитину і на її думку це буде дівчинка, він спочатку розреготався до сліз, а потім заявив:
- Клянусь, у моєї доньки буде найкращий чоловік у всесвіті! 
Тут Зоя приголомшила його звісткою, що раті повернеться додому не раніше, ніж цей гіпотетичний зять з'явиться на горизонті і тільки в тому випадку, якщо він буде визнаний істинною парою їхньої дочки. Сандер крякнув від досади, але нічого не сказав. А Зоя не прогаяла нагоди поповнити багаж власних знань. Вона запитала, як дракони  визначають чи пара дійсно справжня. 
- Якщо немає шлюбного браслета, то видно по аурі, - відповів свекор. - У справжніх вона збігається. Всі дірки, які рано чи пізно утворюються у кожного, перекриваються, виходить одна аура на двох. Вона, як правило, сяє яскравіше. Особливо добре це видно у дітей, от тільки рідко кому вдається зустріти свою пару в дитинстві.
Те, що яскрава подвійна аура - це і здоров'я, і добрий характер і високий інтелект, та й життя довге, Зоя й раніше чула, не знала тільки, що буває вона лише у справжніх пар.
- Хотіла б я навчитися бачити аури, - пробурмотіла дівчина. - Сестрі-ходжатці дуже знадобилося б таке вміння.
- Так у чому справа? – здивувався Сандер. - Розфокусуй погляд та дивись! Але не на тілесну оболонку людини, а на її внутрішню суть. У тебе вийде, тим паче тепер, коли ви з Ейном об'єдналися. 
Зоя спробувала і в неї справді вийшло. Навколо голови Сандера вона побачила золотисте сяйво густо заплямоване чорними дірками. Більше того, вона помітила, як це сяйво набирає інтенсивності, а дірки досить швидко затягуються. Це що, позитивні новини так на нього впливають? 
- А без аури можна припустити істинність? - продовжувала допитуватись дівчина.
- Тоді тільки по справах, – відповів Сандер. - Істинний ніколи не завдасть шкоди своїй парі і не дозволить це зробити нікому іншому.

***

Вночі Зоя переказувала чоловікові все, що сталося протягом  цього метушливого дня:
- Ти знаєш, він залишив на столі банківську картку, так вона забрала її в гаманець, наче нічого й не було. Це значить вибачила, так? А повертатися додому все одно відмовилася. Сказала, якщо Сандер захоче їх з донькою побачити, нехай приходить у кампус, вона не проти.
- Нехай поживе окремо, - погодився Джой із рішенням матері, - у їхньому випадку це просто ідеальний вихід. Сандер все одно від неї нікуди не дінеться, але свої амбіції, можливо, трохи зменшить.
Сам він батька так і не пробачив, а на слова дружини про те, що їм варто було б поговорити, роздратовано пересмикнув плечима:
- Навряд чи він захоче зі мною розмовляти. Люди його ніколи не цікавили.
- Не знаю, як люди загалом, – відповіла Зоя, – а ти дуже навіть цікавиш. За кожної нашої зустрічі він обов'язково згадує про тебе. 
Але наполягати Зоя не стала. Не готовий поки що Джой миритися з батьком, і не їй понукати його.

***

Про те, що проблем із харчуванням у школі більше немає, розповів маленький дракончик, який продовжував забігати до Зої щоразу, як Ардоні забирав його на вихідні. Кай похвалився, що тепер до обіду їм дають не одну котлету, а дві, до полудня обов'язково – кекс із родзинками, після вечері – молока, скільки хочеш, а дівчатам ще й цукерку, бо їм для організму солодкого треба більше. Бідолаха Кай. Живучи з бабусею, він ніколи не їв досхочу, тому і крутилися всі його думки довкола кулінарної теми. Зоя сподівалася, що незабаром це зміниться і у нього з'являться інші інтереси. Але поки що він із захопленням переказував шкільне меню.
- Це Джой звелів так давати, я знаю, мені хлопці в школі сказали. Він, коли був принцем, завжди казав так дітей годувати, щоб ніхто голодним не залишився.
Джоя Кай призначив собі у кумири ще на дитячому святі. Чому так сталося, пояснив той самий Ардоні. Виявляється, у явища було цілком приземлене пояснення - запечатління. У Кая прокидався дракон, а Джой виявився першим одноплемінником, який потрапив хлопчику на очі та ще й зумів справити неабияке й@ сильне враження. Ось і зайняв він у душі драконяти те саме місце, що належало батькові. Тому Кай і шукав Джоя після свята, тому і прийшов до Зої, коли з'явилися перші ознаки трансформації в дракона. 
Джой від несподіваного "подарунка долі" не відмахнувся, хоча і був зараз по горло завалений іншими проблемами. Зоя дізналася про це випадково, коли Кай проговорився про своє листування із Золотим Драконом.
- Уявляєш, Зоя, хлопці не повірили, що фер Меллард мені листа надіслав, сам, перший! 
- Фер Меллард? - не зрозуміла Зоя, вона подумала одразу про Сандера.
- Так, Джой, - уточнив хлопчик. – У школі запросив навчатися. Так, ніби я якийсь важливий. У класі не знали, що ми з ним друзі, а я листа показав. А потім ще одного і ще. Він там про мої справи питав і про тебе, і про бабусю, і про Іра. І тоді всі повірили. 
Зої було приємно, ні, їй було дуже приємно, що не лише сама вона так безоглядно захоплюється Ейнардом Джойрісом Меллардом.
А от Джой, коли дружина передала йому слова хлопчика про зміни у шкільному харчуванні, своєї заслуги у цьому не визнав. Він нічого не встиг зробити для вирішення шкільної проблеми, хоча з директором, звичайно, зв'язався. 
- Поки я не підтверджу свою особу перед правлячим кланом і Владикою, я не маю доступу до старих рахунків, - пояснив він. - Раніше я сам був головним спонсором школи, тому що поповнювати благодійний фонд бажають, як правило, не надто багато громадян, а тепер хтось інший зробив дуже великий внесок. Не знаю хто це, але дякую йому.
Не менш ніж листуванням із Джоєм Кай пишався своєю дружбою з Ардоні. 
- Це значить я хороший, так, Пташко?  – питав він. - Адже детектив з поганим хлопцем дружити не буде? Правда?
- Звичайно, - погоджувалась Зоя, - ти хороший, а ще - дуже потрібний йому. Як і він тобі.
Відколи Зоя навчилася бачити аури, вона розглядала всіх своїх знайомих, у тому числі й Кая з Ардоні. І помітила, що з кожним днем ​​тьмяна аура детектива стає дедалі яскравішою, здоровішою. З аурою Кая вона ніколи не зливалася, але їхня взаємна дія була помітна навіть неозброєним оком. Вочевидь, турбота про дитину виявилася саме тією “латкою”, що дозволила остаточно закрити дірку в душі Іріаса.
А ще Зоя навчилася безпомилково виділяти у натовпі драконів. І виявилося, що у місті їх чимало. Живуть собі між людьми, а ті і не підозрюють, ким є їхні сусіди. Щодня в торговельному залі Зоя зустрічала кілька десятків представників драконячого племені і далеко не завжди вони виставляли напоказ свою суть, як це робила, напиклад, Асіят. Ще троє виявились серед студентів, мешканців вулиці Білих Лілій, - хлопець та дві дівчини навчалися на медичному факультеті. А вишенькою на торті став їх із Джоєм старий знайомець Мік, той самий режисер, що ставив шоу із Чарівною Пташкою. От в ньому вже аж ніяк не можливо було запідозрити дракона!