Частина 7

○◇○ КІНЬ:НАПАД КОРОЛІВСЬКОГО ФЛОТУ○◇○

Минуло півтора місяця, як Рональд разом з Маркусом приєднався до екіпажу корабля "Темна Німфа". За цей час юний Едерн відточив свої навички фехтування завдяки тренуванням капітана Роберто дель Розена. Пірати виявилися не такими суворими, якими здалися, на перший погляд. Всі вони з простих бідних жителів Феліра й у кожного є свої причини бути в команді морських розбійників.

Шарк, наприклад, раніше був купцем і продавав привезені з-за кордону прикраси з дорогоцінними каменями. Але влада королівства відняла у нього його невеликий магазинчик і він приєднався до піратів. У Боба є молодша сестра, яка не може ходити та за якою доглядає бабуся. А боцман Пітт пішов в пірати через ту саму бідність. У всіх є причини виступати проти моряків королівського флоту — своїх одвічних ворогів. Але яка причина у людини, яка зуміла зібрати разом людей, що зневірилися і дати їм надію? Яка причина у капітана корабля Роберто дель Розена?

 В один із днів у Рональда знову було тренування. Капітан в цей раз не піддавався й атакував в повну силу.

— Вітаю, твої уміння фехтувальника значно покращилися. Але цього мало, щоб перемогти мене. — посміхнувся Роберто, загнавши Рональда в глухий кут.

— Не будь зарозумілим. —  відповів хлопець і відбив  у молодого чоловіка меч.

— Молодець, але все ж занадто повільно.

За цих майже два місяці Рональд змінив академічну форму на піратський одяг, нехай і деякий на час. Тепер на ньому: вільна лляна біла сорочка, поверх якої шкіряний жилет; чорні штани; шкіряні високі чоботи із золотою оборкою по краях; світло зелений тканинний пояс і піхви з мечем — стали невіддільними елементами його піратського образу.

— Ти знову програв. Бери швабру з відром і знову берися мити палубу. Скажи спасибі за це своїй повільній швидкості. —  вимовив, посміхаючись, капітан корабля і сховавши в піхви шаблю, пішов у свою каюту. Рональд  взяв відро зі шваброю і почав мити палубу корабля. За цей час хлопець  дізнався  більше про капітана. Це досить відчайдушний молодий чоловік з сильним відчуттям патріотизму, але зі слабкістю до жінок. Найчастіше Роберто загравав з молодими дівчатами під час його з Рональдом походів за провізією ще до відбуття від порту Крель. Сам капітан пояснює таке своє захоплення тим, що йому просто хочеться розважитись між сутичками із королівським флотом.

 Раптом, коли хлопець помив половину палуби, він помітив як  до них підпливає корабель. Це виявився корабель королівського флоту. Корабель повільно підплив і взяв на абордаж піратське судно. Моряки  флоту були одягнені в червону військову уніформу — в колір величі, колір пристрасті й...й колір крові. Вельми символічно. Адже від королівського флоту стільки ж бід, скільки й від королівської армії. Капітан ворожого корабля безцеремонно перекинув відро з водою.

 — Де ваш капітан? Скажи або відправлю тебе на той світ. —  звернувся товстун до Рональда, але коли той намагався відповісти його зупинив Роберто.

— Я капітан. Ви маєте якісь претензії до мене капітан Орлі?

 — Хіба що відправити тебе на шибеницю! — товстун й оголивши свій меч кинувся на Розена. Але не встиг він і моргнути, як його супротивник дав відсіч і пішов в атаку зі злісною усмішкою.

— Дивіться, бегемотик вирішив пограти. Ну вже прости, в порівнянні з тобою я — тигр. —  вимовив Роб і подивився на свою команду. —  Ну що, товариші, пограємо з цими бегемотиками!

Пірати оголили свої шаблі й кинулися на моряків. Маркус злякався, сховався в каюті капітана. Хоч з ним був його молот, він все одно боявся битися, адже не мав відповідних навичок бою. А ще він переживав за Рональда, який без зайвих слів оголив  меч і б'ється  пліч-о-пліч з піратами. Капітан Орлі зрозумівши, що йому не здолати капітана Розена, вибрав іншу мету — нею став Рональд  через те, що  він незнайомий чоловікові.

— Ти занадто добре тримаєшся як для новачка. Ти майже на одному рівні з капітаном. — сказав капітан Орлі, помітивши навички фехтувальника у молодшого.

— Королівському псу слово не давали! — відповів шатен і подивився нахмуреним поглядом на супротивника, той осікся.

 — Щось знайоме я бачу в тобі... Немов дивлюся на Його Величність... Але у Його Величності немає дітей... — чоловік на хвилину замовк. — Ти ... Невже ти  син покійного короля — Рональд фон Едерн? Як ти вижив? Ти повинен був померти в ту ніч. Я не розумію, як дитина того недолюдка залишилася живою. — не розумів такого парадоксу капітан королівського флоту. Але його фраза "дитина того недолюдка" розлютила молодого принца і той сам не помітив, як проткнув груди супротивника лезом меча.

— Не смій говорити погане про покійників. — вимовив хлопець, коли капітан Орлі почав падати. З його грудей  ринула темно-червона кров і життя почало залишати його тіло. Перед смертю він лише сказав: "Тебе чекає непроста доля, молодий принц Феліра." Моряки флоту застигли від жаху на хвилину — їх головнокомандувача капітана Орлі тільки що вбили.

Прокинувшись від шоку, вони підняли труп і втекли на свій корабель, тут же швидко відпливаючи  якомога далі від піратського судна.

— Дивіться, вони тікають! Слабаки й боягузи! — прокричав Шарк слідом ворожому кораблю.

— Ще одна перемога !!! — прокричала вся команда і з посмішками почали дякувати Рональдові. Але сам хлопець схилив голову. Він вперше в житті вбив людину і це його сильно турбує.