10 глава

Ілля.

Я прийшов додому у гарному настрої. Сьогодні майже цілий день гуляв з Іванкою. Те, що, вона скоро з’їжджає з інтернату це дуже добре. Будемо бачитись частіше. Вона моє щастя. А, щастя повинно бути поруч. І скоро воно буде поруч... сподіваюсь на це. Ніколи не думав, що закохаюсь у дівчину з інтернату. Мені весь час казали, що у таких закладах одні наркомани та вбивці. Але це не так і я в цьому переконався. Іванка ніжна, мила і добра. Як вона живе в інтернаті, я не знаю і не розумію.

Я ліг на ліжко і написав їй повідомлення.

“Привіт, як доїхала?”18:05

Іванка мені не відповіла. Я лежав на ліжку і дивлюсь у телефон. Вона не читає моє повідомлення. Хоч би з нею було все добре. Може Стас її десь зупинив? Не знаю, що і думати.

Я лежу і дивлюсь на наші фотографії. Як ми грали у боулінгу, пили каву. Я розсмішив Іванку так, що вона трохи захлинулась кавою. Є фотографія, де вона мене цілує у щічку, а потім навпаки. Загалом у нас тридцять фотографій вийшло.

Нарешті вона мені відповіла.

“Привіт, все в порядку. Доїхала добре. А ти як?”18:30

“Я добре, чого довго не відповідала, я вже хвилюватись почав”18:32

“Пробач, що заставила тебе хвилюватись. Я ходила у їдальню, вечеряти, а телефон випадково забула у кімнаті”18:35

“Зрозуміло”18:35

“До речі, де обіцяні фотографії?” 18:36

“Зараз скину, тут їх тридцять” 18:37

“Ого, ну, я чекаю (смайлик, який посміхається)”18:38

“Фотографії, вже у тебе”18:42

“Дякую (поцілунок)”18:43

“Що робити будеш?”18:44

“Думаю, до уроків підготуватись, а ти?”18:45

“Я буду відпочивати, можливо вечерю приготую”18:46

“Ти вмієш готувати?”18:47

“Так, коли залишався дома один і був голодний, довелося навчитися”18:48

“Зрозуміло, то ти молодець”18:49

“Дякую, добре, роби уроки, гарного тобі вечора, а я напевно піду все ж таки готувати вечерю (поцілунок)” 18:50

“Добре, дякую, смачного тоді (поцілунок)”18:51

“Дякую”18:52

Я поклав телефон у кишеню штанів і пішов на кухню. Я зайшов на кухню. За столом сидів брат і щось пив.

- Як погуляв?

- Добре — я підійшов до холодильника і дістав звідти овочі. Вирішив приготувати овочевий салат

- Де були?

- Спочатку у ресторані, потім у боулінг ходили — я взяв ніж і почав нарізати овочі — ти знаєш коли батьки приїдуть?

- Казали, що завтра зранку

- Зрозуміло, ну, я завтра зранку йду на роботу. А ти, що робити будеш?

- Я приїхав сюди відпочивати, тому думаю, піду з друзями погуляю — я нарізав огірки й поклав їх у миску і почав різати перець — покажи фото своєї дівчини

- Навіщо?

- Цікаво, яка вона

- Ну, добре — я витягнув телефон з кишені й включив фотографію — ось, дивись

Макс роздивився фотографію. І почав посміхатись.

- А, вона дійсно красива... кажеш вона з інтернату?

Брат віддав телефон мені.

- Так, а, що?

- Я багато раз від тата чув про людей з інтернатів і дитбудинків. Він не вважає їх за людей

- Чому?

- Тому що, його двоюрідна сестра вийшла заміж за чоловіка з дитбудинку. А він п’є і коли не тверезий починає ще і бити

- А, чому я про це нічого не знав?

- Не знаю — брат знизав плечима

- Ну, Іванка зовсім не така

- Її звати Іванка?

- Так

- А, як ти взагалі з нею познайомився?

Я поставив миску з салатом на стіл. Дві тарілки та виделки.

- Я побачив її вперше в інституті, вона виступала на сцені, а потім у ресторані там був банкет і вона там була. А вже познайомився з нею на наступний день — я почав накладати салат собі у тарілку — проходив повз її інтернату, там якийсь хлопець до неї приставав, так я за неї заступився

- Цікаво, молодець, не очікував від тебе такого

- Чого саме?

- Що ти заступився за дівчину — я посміхнувся, взяв виделку і почав їсти салат

- Вона, мабуть, зараз вчить уроки, розповідала, що добре вчиться і часто буває у бібліотеці

- Почекай, ти сказав, що вона виступала на сцені

- Так, вона танцювала... Іванка балерина

- Прикольно — брат посміхнувся. А я на мить подумав, чому ми з братом зараз так добре розмовляємо. Напевно, тому що з його сторони немає агресії. Може він почав змінюватись? Не знаю.

Ми ще з братом розмовляли про його навчання в іншому місті, про моє навчання, про роботу. Ми розмовляли приблизно півтори години.

Я побачив, що мені прийшло повідомлення від Іванки.

“Добраніч, любий (поцілунок)”22:05

Я посміхнувся і відправив їй теж повідомлення.

“Добраніч, сонечко (поцілунок)”22:06

Я зайшов у свою кімнату і зразу ліг спати. Бо втомився... виснажливий і емоційний день був, а завтра на роботу.

Іванка.

Я написала повідомлення Іллі. І вже лежу у ліжку. Адріана пішла чистити зуби, а я на стільки втомилась, що нічого не хочу. Ми з Адріаною вирішили завтра цілий день дивитись фільми. Бо уроки ми вже всі зробили.

Я прокинулась від вібрації свого телефона. Він лежав на ліжку біля мене. Я розблокувала його і побачила повідомлення від Іллі.

“Добрий ранок, сонечко. Як справи? Сподіваюсь я тебе не розбудив :)”7:05

“Добрий ранок, ти мене розбудив. Але все одно треба прокидатись тому нічого страшного. У мене все добре. А у тебе?”7:08

“Пробач, що розбудив. У мене все добре, ось збираюсь на роботу. Сьогодні зміна почнеться рано. О дев’ятій. А ти, що сьогодні робити будеш?”7:11

“Я сьогодні буду відпочивати. Вчора до десятої робила домашнє завдання. Тому сьогодні весь день буду з Адріаною дивитись фільми. Ми ж будемо розмовляти ввечері?”7:14