Глава 1

Кажуть, що біль через зраду коханої можна полегшити випивши декілька келихів, але хочу заперечити, ніщо не зможе загасити той біль. Хоча це мабуть залежить від кількості келихів. Ну, добре не хочу зараз знов згадувати про неї. Хай вона сама впіймає цей бумеранг. Я більше не знаю її та і не знав ніколи. Бувай Міла.

Останній келих і поїду до готелю. Завтра маю купу справ у компанії.

- Хей, Рікардо давай пий! – крикнув мій друг Ніколо. – Агов, бро ти де? Вистачить думати про неї! Подивися, тут багато краль, навіть кращих ніж вона. Може хочеш потанцювати з одною з них, а може одразу з декількома? 

- Угу. Кращих за неї. Усі вони однакові. Я на них зараз дивитися не можу, не те що танцювати з ними. Де мій келих?

- Ось, тримай брате. Ти мене не лякай, я звісно розумію, що зараз в тебе все складно з жінками, але ж повір мені не усі вони однакові. Все налаштується. Не турбуйся.

- Коли все налаштується? Га? Вже тиждень пройшов, а я все ще не забув.

Я спустошую келих і встаю з-за столу.

- Брат, я впевнений, що все налаштується за 0,001 секунди коли ти зустрінешся поглядом з тією самою. І я відчуваю, це відбудеться у найближчий час. Ти куди?

- Ххаха. Буду сподіватися, що ти маєш рацію. Я щось втомився. Вже 23:30 мені завтра рано їхати до компанії.

- Рікардо, ти що? Вечірка тільки починається. Залишайся. Зроби собі завтра вихідний. Ти повинен хоча б трохи відпочити.

- Ніколо, ти ж знаєш, що я не можу. Дякую за вечір, гарно посиділи. До завтра, бро.

- Добре. Шкода звісно, що ти не можеш залишитись, але що поробиш. Дорече у якому готелі ти зупинився?

- У «Амарант». Бувай.

- Бувай.

Якомога скоріше я вийшов з клубу. Останнім часом мене не приваблює гучна музика та шум цих закладів. Лише Ніколо знає, що коїться у мене на душі. Моя наречена, тепер колишня, зрадила мені з моїм водієм. І більше того, вони це робили купу раз, а я навіть не здогадувався. Але більше така прикрість зі мною не трапиться, бо моє серце – камінь.

Я заходжу до свого номеру і перше, що потрапляє мені на очі це дзеркало, котре висить напроти дверей номеру. Те що я побачив у віддзеркаленні, змусило мене здригнутися. За цей тиждень моя зовнішність значно погіршилась. На мене дивився зовсім незнайомий чоловік, з виснаженим обличчям та очима, в яких зовсім відсутній блиск. Чому ганебний вчинок цієї жінки так впливає на мене?

Все, я більше не буду втрачати своє життя через цю жінку.