Глава 4

На щастя ми вдало укладаємо контракт на експорт вина до Іспанії.

Чому вона так скоїла? Чому вона проміняла мене? Я ж Рікардо Россі, бізнесмен. В мене є своя компанія «VinoRossi». Я побудував її з нуля. Мені 27 років і я мільйонер, що її не влаштовувало. Чим звичайний водій кращий за мене?

Майже цілий тиждень я провів у стінах компанії. Я поринув з головою у роботу. Мені було огидно повертатися до дому, тому вирішив деякий час пожити у готелі «Амарант», тим більш так мені не потрібно витрачати цілу годину на дорогу до офісу, бо він знаходиться через дорогу. Я повністю присвятив себе лише роботі. Займаючись діловими проблемами я забував про свої. До речі з мого кабінету відкривається чудова панорама Риму. Більш за все я обожнюю картину нічного Риму, коли вулиці окутує світло ліхтарів і на них так багато різних людей, котрі крокують цими вулицями і кудись поспішають, а я сиджу у своєму кабінеті та спостерігаю за тим як плине час і як одні люди замінюються іншими. Як ви вже здогадалися, головний офіс моєї компанії розташовується у Римі – чарівній столиці Італії. Також ми маємо філіали по всій країні. Ми з Ніколо партнери і у цьому місяці ми плануємо почати постачати наше вино до Туреччини.

Нажаль чи на щастя, мій перекладач завагітніла та збирається звільнитися, аби піклуватися про дитину. А я так звик до неї. Вона володіє 6 мовами: англійською, іспанською, турецькою, італійською, французькою та німецькою. Я правда не розумію, як можна стільки запам’ятати. Франческа й справді дивовижна людина. Вона працює зі мною з самого початку, вже 7 років. Але вона сказала, щоб я не турбувався через те що вона уходить, бо Франческа вже знайшла собі заміну. Ну подивимось, кого вона обрала. Навіть цікаво хто зможе замінити її. У цю середу дізнаюся.

Сьогодні вівторок і я з Ніколо вирішив розвіятися. Ну правильніше було б сказати, що Ніколо змусив мене відволіктися від роботи. Бо він вважав, що я остаточно втрачу глузд, якщо продовжу працювати 14 годин на добу.

До речі я про усе розповів Ніку, ще у той жахливий вівторок. Але не можу сказати, що він був здивований. Я вирішив запитати чому він так спокійно реагує наче давно про усе знає:

- Чому мені здається, що ти начебто усе знаєш?

- Ну, брате. Якщо бути відвертим, мені вона з самого початку не подобалася, якась вона була скритна, надто ласкава і я ніколи не бачив у її очах такої самою любові до тебе яка виднілася у твоїх до неї. Але я себе заспокоював тим, що хто я такий, аби судити чи дійсно вона тебе кохає чи ні? Я побачив їх з Джованні у торговому центрі за декілька днів до того як ти дізнався, але я знов таки подумав, що вона з ним просто надто люб’язна. Вони йшли разом, пили каву і сміялися на весь поверх. Який я дурень, потрібно було тобі одразу сказати свої справжні думки про неї. Вибач, бро. Я просто бачив який ти щасливий, й думав, а якщо я скажу та помилюся, і ти зіпсуєш собі стосунки з нею і будеш звинувачувати і мене, і себе у цьому.

- Брате, ти найкращий. Дякую за все. У тому що трапилося винна лише одна людина це Мілана. Вона зарадити коштів була згідна спати зі мною. Знаєш, я не розумію навіщо їй був потрібен Джованні? Він же звичайний водій.

- Я вважаю, що вона або була закохана з самого початку у нього, або для того щоб повісити на нього, якусь махінацію з коштами.

- Можливо.

- Взагалі Рік не засмучуйся ти в нас чоловік завидний. Ми тобі швиденько знайдемо кращу у мільйон раз дівчину. І я нарешті може стану дядьком… ХАХАХАХ.

Ми ще довго сміялися. Коли я знаходжуся разом з Ніком мені стає набагато легше. Він справжній, хоч у комусь я не помилився.

Ми поїхали до клубу, ну а що було далі ви вже знаєте.