Глава 6

Франческа

Сьогодні важливий день. Я повинна переконати Ріка та Ніка у тому, що ця молода дівчина зможе впоратися з цією роботою навіть краще ніж я. Вже 8:00 і де ж вона? Невже передумала? Я починаю нервувати, але тут мені повідомляють з ресепшену, що до мене прийшла Розабелла Мореллі. Я з полегшенням видихаю й кажу пропустити дівчину. Хух, вона все ж таки прийшла.

Розабелла Мореллі

-Доброго ранку, синьйора! Я згодна пройти практику у вашій компанії та через півроку влаштуватися перекладачем.

-Мама мія! Я так рада що ти погодилася, але спочатку тобі прийдеться трохи розповісти про себе моїм босам та товаришам. Не турбуйся, я впевнена що ти їм сподобаєшся. Вони до речі вже тут!

Рікардо

Який цікавий збіг обставин. Півгодини тому, я думав що вже ніколи її не зустріну, а вона виявляється була зовсім поряд. Хм, в її очах я не бачу здивування, хіба вона мене не впізнала?

Ніколо

-Доброго ранку, Франческа і ви синьйора! Вибачте ми ще не знайомі. Я Ніколо Бертолуччі, але ви можете звати мене просто Нік.

-Дуже приємно, але я не заміжня тому доречніше якщо ви будете звертатися до мене синьйорина.

-О це так. Невже така гарна дівчина досі самотня? – тут я помічаю що вона одягнена у жовту сукні, на її плечах переплітаються каштанові локони й розумію, що це і є незнайомка Ріка. Бачу, як друг починає хвилюватися через мій флірт і вирішую припинити.

Рікардо

Я вирішую втрутитися у цю кокетливу розмову. Тим більш я бачу, що дівчина сподобалася не тільки мені, а й Ніку.

-Годі, тобі Ніколо базікати та бентежити дівчину. Люба, прошу розкажіть нам про себе. Я ж правильно розумію, що це вас Франческа пропонує на її посаду. – завершую флірт друга з цією дівчиною.

-Так, Рік. Це та сама особлива дівчина, котру я тобі обіцяла привести замість мене. – сказала, Франческа

-Ну добре, послухаємо тепер вас юна леді. – звертаюся до таємної незнайомки.

-Мене звати Розабелла Мореллі. Мені 20 років і я навчаюся на третьому курсі в університеті LUMSA, факультет лінгвістика та міжкультурне посередництво. Володію 7 мовами: італійською, турецькою, французькою, німецькою, іспанською, англійською та португальською. Мені Франческа запропонувала пройти практику у вашій компанії, аби у майбутньому почати працювати на вас. Це все. Якщо у вас є якісь запитання, то прошу.

-Не погано. Я перепрошую, але не могли б ви розповісти звідки у свої юні 20 років ви вже знаєте 7 іноземних мов? – я не знаю, чому але з кожною хвилиною мені все більше й більше хочеться дізнатися про неї усе.

-Мій батько посол Італії і через його роботу ми переїжджали з країни у країну кожні два роки. Доки мені не виповнилося 4 роки ми жили у Італії, коли мені було 6 ми переїхали до Англії де я вивчила англійську, через два роки ми переїхали до Франції, потім до Німеччини, потім до Іспанії, ще через два роки – до Португалії, у мої 16 – до Туреччини. Коли мені виповнилося 18 років я повернулася до Італії та вступила в університет. Тому Рікардо, я вільно володію 7 мовами.

Рікардо

Поки вона все це розповідає я усвідомив, що не можу відірвати від неї свій погляд. Вона наче зачаровує мене своїми глибокими очами та мелодійним голосом.

-Це мабуть дуже круто встигнути пожити за 14 років у різних країнах. Схоже, що ви синьйорина Мореллі дуже цікава та розумна дівчина. – вимовив Ніколо з посмішкою.

-Дякую за розповідь. Вам вдалося мене вразити. Ця робота ваша. А тепер якщо ви не проти, ми вас залишимо наодинці з Франческою, щоб вона розповіла детальніше про ваші нові обов’язки та справи компанії. До зустрічі, Розабелла.

-Дякую за можливість бути вашою співробітницею. – відповіла дівчина.

-Не має за що. – відповів я та в останнє подився у її карі очі.

Я з Ніком виходимо з кабінету й друг здивовано запитує мене:

-Бро, тільки не кажи мені, що це і є та сама дівчина з кафе.

-Добре, не буду.

-Ні, я мабуть ніколи не перестану дивуватися цьому світу. Ти думав, що ніколи її більше не зустрінеш, а всесвіт такий: «Бац! На, тримай ще один шанс телепень.»

Після цієї фрази ми з Ніколою ще довго сміялися.

Решту дня образ Розабелли не полишал моїх думок. Я вирішив запросити Франческу, Ніколо та Розабеллу на вечерю, аби відсвяткувати перший робочий день Розабелли. Нажаль у Ніка і Франчески виникли справи тому ми підемо вдвох. Хоча, якщо бути відвертим, то я навіть рад що так все склалося.