Що змусить мене покохати знов?

Глава 9

Нікола

Нажаль я не зможу повечеряти з Ріком та Розі, хоча думаю що він не засмутиться через це. Сподіваюсь йому піде на користь спілкування з Розабеллою.

Завершивши усі справи у компанії я одразу поїхав до батьків. Вони в мене найкращі, але занадто сильно опікають мене, особливо мати. Ну, її теж можна зрозуміти, вона присвятила усе своє життя мені. Зараз, коли я покинув батьківській будинок і живу самостійно, їй просто не має чим зайнятися, тому мама вирішила знайти мені наречену. Спочатку це мене не турбувало, але вона загралася у сваху і все не як не зупиниться. Кожного тижня вона знайоме мене з новою кандидаткою і це мене вже починає дратувати, але відмовити матусі я не можу, бо в неї хворе серце, а своєю відмовою я можу погіршити її самочуття.  

Ой, я ще не представив вам їх. Мій батько – Алессандро Бертолуччі – мільйонер. Він володіє мережою готельно-ресторанних комплексів у Італії, а також батько один з наших найбільших клієнтів та спонсорів. Моя мати – Амаранта Бертолуччі – домогосподарка, у минулому модель. Завагітнівши мама пішла з роботи і присвятила усю себе мені.

Так як я єдина дитина мільйонера, то з самого дитинства мав усе, що хотів. В дитинстві я був не слухняний і таким же залишився у підліткові роки. Я майже не займався навчанням, все що мене цікавило це вечірки та дівчата. У день мого вісімнадцятиріччя я випив забагато і натворив дурниць. Це був не перший випадок, коли я скоював дурниці і тому мій батько поставив мені умову, він сказав: «Або ти берешся за голову і витрачаєш мої кошти на реальні потреби, або я блокую усі твої банківські карти та забираю автівку. Або, в тебе є ще один варіант, ти починаєш працювати та самостійно забезпечувати себе. »

Я думав, що батько просто вирішив трішки злякати мене, аби я взявся за голову. Але як з’ясувалося, батько казав достатньо серйозно. На наступний день після нашої розмови я відправився ще на одну вечірку, приїхавши додому о третій годині ранку мене зустрів батько на порозі дому і сказав, що з сьогоднішнього дня я живу окремо від них і забезпечую себе самостійно, єдине чим він мені допоможе це маленька квартира не далеко від центру Риму та вступ до обраного мною вузу.

Ось так і почалася моє самостійне життя. Спочатку я ображався на батьків, але зараз, у мої 27, розумію, що аби не це, я б ніколи не став тим, хто я є.

Поки згадував минуле я доїхав до батьківського дому.

Кажучи відверто я не вірю в те що мати дійсно зможе знайти для мене ту єдину, котра стане мені гарною дружиною. Я не вірю в це, бо вважаю, що тієї єдиної просто не існує. Я не розумію навіщо вступати у серйозні відносини й лишати себе волі, коли є відносини на одну ніч без будь-яких обов’язків.

Тим не менш моя мати намагається мене одружити, щоб швидше поняньчити  онуків. Але ж я зовсім не створений для родини, як ви зрозуміли я не фанат серйозних відносин, тому усі її спроби були марними.

Ну, гаразд. Що тільки не зробиш, аби не засмучувати маму, прийдеться знов зустрітися ще з одною куклою, котра женеться лише за моїми коштами та коштами моїх батьків. Сподіваюся цей вечір завершиться якомога швидше.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше