VІ. Стосунки.

Народження дитини змінює ваше життя назавжди. Воно вже ніколи не буде колишнім. Але поки ви не станете мамою, то ніколи не зможете перевірити ваші стосунки. І це не стосується лише чоловіка. В цей список входять ваші батьки, найближчі родичі та ваші друзі.

Звичайно, що на стосунки з чоловіком це впливає в першу чергу. А вже потім впливає на стосунки з іншими людьми, що входять у ваше коло спілкування. І завдання вашого чоловіка в цій ситуації бути об’єктивним, часто йому доведеться приймати рішення, тому що через нестабільні гормональні вибухи, о так, вибухи, ви не зможете адекватно сприймати ситуацію.

Ще будучи вагітною, я взяла з чоловіка слово, що він буде мені допомагати з дитиною. Я бачила його страх і невпевненість, що він щось зробить не так. Але ж в мене теж не все одразу виходило. І він старався. Як міг, через оту невпевненість. За що я йому дуже вдячна. Він також ночами вставав, хоча йому потрібно було на роботу. Він разом зі мною переживав період колік у малюка, і пропонував різні варіанти. Скажу чесно, що в деяких випадках нашкодити малюку боялась я, а він брав і робив. Він був відповідальний за свою сім’ю, за що я йому неймовірно вдячна. Він тримав слово. І був чоловіком у складних ситуаціях, що стосувалися дитини.

Не скажу, що ми не сварились з приводу його участі. Звичайно, що так. Адже на жінці завжди лежить більше обовязків по догляду за дитиною. І єдине, що я зрозуміла з цього всього, що жінці завжди буде мало участі свого партнера. Чоловік ніколи не буде на сто відсотків допомагати, бо він не мама. Він більш холоднокровний і об’єктивний батько, якого за ці риси ми часто називаємо безсердечним та байдужим. А іноді молодим мамам варто трохи повчитись в чоловіків цих якостей, які пішли б на користь і їй, і дитині.

Дуже багато жінок вважає, що чоловік повинен здогадатись, що ви потребуєте його допомоги. І це ілюзія, що часто стає причиною скандалів. Чоловік ніколи не здогадається, що ви потребуєте його допомоги. Це константа. Ви повинні прямо сказати, що конкретно він повинен зробити, інакше програєте. Так, це втрачає свій романтичний сенс, але так влаштований чоловічий мозок. Він не може читати ваші думки, тому що мозок жінки, як її сумочка, все вміщає, але знайти нічого не можна. Все дуже хаотично, плюс все це підсилює гормональний дисбаланс, і от ви маєте бомбу масового ураження. Жінка повинна сама зупинитись і зрозуміти, що ситуація повністю залежить від неї, і виходить з-під контролю. Або вона переступає свою пиху, і намагається обговорити ситуацію, або ж рано чи пізно бомба вибухне. І тоді постраждають всі. Потрібно вміти обговорювати свої проблеми, встановити правила, лише так ви можете назвати своє співіснування стосунками.

На форумі часто можна зустріти скарги жінок, що чоловік не приймає участі у вихованні дитини. Що жінка абсолютно одна божеволіє від постійних криків свого малюка, а альфа-самець спокійно лежить на дивані, перемикаючи телевізор або грає в ігри, мотивуючи це тим, що він дуже втомлений після робочого дня. Він же годувальник сім’ї. А ви сидите вдома і нічого не робите.

Коли я таке чую, то хочеться просто дати ляпаса тим чоловікам, і жінкам, які їм потурають в цьому, звалюючи все на свої плечі, намагаючись довести, що ви все таки «нічого не робите». Побутові конфлікти одна з тієї великої кількості проблем, що псують насолоду всього материнства. В моєму випадку це теж мало місце, незважаючи на те що чоловік час від часу допомагав мені з дитиною.

Всі без винятку чоловіки вважають, що жінка нічого не робить. Вона ж вдома, а що можна робити вдома з дитиною. Ніби дитина забирає так багато часу? Чоловіки ніби не бачать, що в холодильнику завжди є їжа, а домі більш-менш чисто. Але жінка все одно нічого не робить! От ледащо невдячне та жінка, він з ранку до ночі працює, заробляє гроші, а вона вдома сидить і нічого не робить, та ще нарікає, що неабияк втомлюється. Де справедливість?

Звичайно, що чоловіки не бачать результату роботи жінки, коли це не проявляється в грошовому еквіваленті, бо за роботу мами нічого не платять. Єдина винагорода для жінки, це щира посмішка її рожевощокої дитини. Але для чоловіка це не показник. Та якби жінка справді нічогісінько не робила, то він сидів би на магазинно-пельменній дієті, що не так вже й погано, в домі було б на палець пилу та коти бродячі ходили між ногами, повсюди валялись гори невипраного одягу, в раковині вже давно лежала гора засохлого посуду, дитина була б заплакана та брудна. А коли цього всього немає, коли все завжди на своїх місцях, то жінка нічого не робить. Що найбільше вражає, що чоловік дуже добре памятає, коли жінка прилягла відпочити, роблячи вигляд, що втомилась. Але питання ось в чому. Хто слідкує за тим, щоб все лежало на своїх місцях? Яким чином в холодильнику зявляється їжа? Я просто не можу дати відповідь на це питання. От просто гадки не маю, хто цим займається. Але коли ми починаємо пояснювати, чим же ми все таки займаємось, поки його немає вдома, то нам не вірять, бо хіба це так важко виконувати просту хатню роботу? Коли ми пояснюємо скільки часу забирає дитина, і що з нею дуже важко що-небудь зробити, то нам знову не вірять. І це теж вибиває з сил. Опускаються руки, бо немає підтримки та допомоги. Тому причина в тому, що чоловіка ні в якому разі жаліти не можна, бо від нього співчуття ви  теж не отримаєте. За будь-якої можливості залишайте дитину на нього, і НІЧОГО не робіть. Гірше вже не буде. Може тоді він зрозуміє суть вашого «нічого не робити».

Роблячи висновки від спілкування з іншими матусями, я виявила, що жінки не дозволяють приймати рішення чоловікові у питаннях, що стосуються дитини. Таким чином, жінка сама перекладає тягар відповідальності на свої плечі. А чоловікові потрібно зрозуміти, що в нього є маленька дитина, про яку потрібно піклуватись, і саме відповідальність після прийняття рішення прискорить цей процес. В протилежному випадку ви отримаєте ще одну велику дитину.