Щоденик молодої і трохи божевільної мами

ЗНОВУ ЛЮДИНА

Щоразу, коли перечитую все написане, то дивуюсь наскільки важка робота мами, і, що доводиться переживати жінці. Зараз я з легкістю можу сказати, що бути мамою класно, коли твоя дитина вже повністю адекватна, розуміє твої прохання, вміє по-своєму висловити свої бажання чи не бажання. Все те, складне, що було, забувається, лишається лише загальний осад та враження. Тепер, коли мене питають, як справи, то я відповідаю, що добре, тому що все дійсно добре. Але, коли мені кажуть, що «пора вже може про другу дитину подумати», типу щоб «відстрілятись» одним махом, то мій внутрішній голос починає тремтіти. Чомусь всі вдовбали собі в голову, що це єдине призначення жінки. Може воно так було до двадцять першого століття, але зараз так думати, як на мене, абсурдно. Коли я бачу вагітну жінку з візочком, в якому дитина до року, то в мене одне питання лунає в голові, як вона наважилась? Коли я бачу жінку, що вже веде за руки двох дітей з різницею в два-три роки, то хочеться дати їй медаль за відвагу. Коли бачу жінку, з трьома дітьми, то в мене просто бракує слів. Про чотирьох та більше дітей я взагалі мовчу. Для мене це загадка.

Тепер питання, коли ці мами знаходять час для себе, і чи вони взагалі його мають? Здається, що з мого боку безглуздо ставити таке питання. Але з іншого боку, коли багатодітні мами жаліються на втому та «нічогоневстигання», то якось жаліти їх не бачу сенсу, тому що це був їхній свідомий вибір. Це жахливо звучить з мого боку, тому що я, як молода мама, повинна розуміти та підтримувати подібних собі, але я вже давно навчилась холоднокровно ставитись до будь-яких ситуацій, тому що навчилась брати відповідальність за своє життя та порядок речей в ньому: все що сталося або не сталося -   тільки моя відповідальність, і звинувачувати когось в своїх проблемах безглуздо, так як і чекати, що хтось прийде та «всьо парішає».

Вже чимало разів я наголошувала про важливість особистого часу, простору для жінки, щоб можна було просто побути людиною, а не мамою, що думає про підгузники, харчування, розвиток, прибирання, приготування їжі та купу інших речей, тому що материнство затягує. Так, і я не помилилась у визначенні, тому що ми можемо й не помітити, коли перетворились на маму-квочку, для якої дитина стає центром Всесвіту. Тому, аби не втратити себе, потрібно виділяти час для себе, але для цього потрібно правильно розставити пріоритети.

Вважайте мене мамою-егоїсткою чи просто безвідповідальною, але я ніколи не ставила інтереси своєї дитини вище своїх. Може я перебільшую, але розпорядок дня, мої та чоловікові графіки я завжди співставляла виходячи із своїх корисливих цілей. При будь-якій можливості я намагалась вишмигнути з дому, аби побути на одинці з собою, тому що «мамі потрібно». І я не вважаю це смертельним гріхом залишати свою дитину на чоловіка, з бабусею чи дідусем. Я вже давно не телефоную, щоб спитати чи справляються вони з дитиною, тому що мені байдуже, я все одно не зможу їм чимось допомогти, якщо дитина відмовляється їсти, потрібно змінити підгузник чи зібрати на вулицю. Коли я кудись відїжджаю, то всю їжу складаю в контейнери та стікерую, вказуючи прийом їжі (обід, полуденок або вечеря) та час, коли потрібно нагодувати дитину. Складаю одяг, який потрібно одягнути на вулицю та що одягнути на випадок форс-мажору. Таким чином я знімаю з себе тягар відповідальності за те, що дитина буде їсти і на скільки тепло буде одягнена на прогулянку. Питання, яким чином вони все те зроблять, мене мало хвилює, тому що я поїхала не просто зустрітись з подругами, а для того, щоб розвантажити свій мозок. Памятаю, коли я вперше залишила дитину на чоловіка, то все моє мамське єство тремтіло та хвилювалось «як вони там?», «чи зміг її нагодувати?», «чи вклав спати?», тобто фізично і морально я була в різних місцях. А так бути не повинно, тому що ефекту від вашої «світської вилазки» буде нуль. Якщо ви вже плануєте якісь «гастролі», то налаштуйте процес так, щоб до вас було мінімум питань та дзвінків. Ось чому так зручно співіснувати з дитиною «в режимі».

Що стосується життя молодої мами, то згодом вам почне все набридати. Ще один мінус соціальної ізоляції, крім відсутності спілкування, це однотонність та одноманітність вашого життя. Вам однозначно почне щось набридати в інтерєрі, в їжі, в одязі, в проведені дозвілля. І це не так погано, тому що це можливість щось змінити, а не скиглити.  

Нещодавно я спіймала себе на думці, що мені набридли навіть тарілки в шафі. Тоді я дістала з коробки нові, ті що подарувала своєму чоловіку ще до весілля. Мама вирішила, що пора подарувати мені набір каструль, щось на зразок «приданого» на весілля, від яких я навідріз відмовлялась до цього часу. Ви просто не уявляєте, як же приємно їсти та готувати в новому посуді.

Я памятаю, моя сестра божеволіла квартирними перестановками. Купила нове ліжко та комод до спальні, яке згодом ідентифікувала, як нефункціональне. Через півроку продала. Потім двічі змінювала штори в спальні та вітальні, тому що вони не вписувались в інтерєр. Це зараз мені смішно, тому що розумію, що скоро моя рука теж дійде не тільки до посуду, а й до меблів.

Наступним кроком може стати гардероб. Ох, скільки непотребу знаходиться у жіночому відділі шафи! Про це можна говорити годинами, тому що немало книжок написано на тему присутності «можезнадобиться» у вашій шафі.

По собі знаю, що жінці потрібно багато речей, більшою половиною яких вона не користується, але «нехай воно буде, їсти ж не просить». Може зі мною трапилося якесь виключення із правил, але мені, як молодій мамі, що потребує комфорту в речах, потрібно три пари штанів та чотири светри для вжитку взимку, а влітку стільки ж одиниць одягу для прогулянки та дві пари кедів. Все інше чекає свого парадно-вихідного дня. Є ще декілька категорій речей, що знаходяться в моїй шафі: «якщо буде дуже холодно», «до літа я схудну», «вони такі класні, що рука не підіймається віддати», «про всяк випадок нехай буде». Але насправді ті речі, так і залишаться мотлохом, тому що діло до їх вжитку так і не дійде. Тому без сумніву потрібно позбавлятись речей, що входять в оті чотири категорії. Краще придбайте собі щось нове, якщо вже зовсім немає грошей на щось достойне, то секонд-хенд ніхто не відміняв.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше