Щоденник: а що якби?..
День четвертий
День четвертий. 4 місяці після…
Я все ще існую. Пройшло 4 місяці, проте в моєму житті все без змін.
Безумовно, за цей час відбулось багато, але я все ще не можу жити…
Жити так як хотіла б…
Це важко. Щодня робити вибір і розуміти, що від нього щось залежить. Важко бути в контакті з навколишнім світом… взаємодіяти з ним, коли єдине бажання, це закритись і ніколи не виходити.
За ці місяці я неодноразово намагалась нарешті подивитись своїм страхам в очі. В дечому навіть досягла успіху, але ще надто мало. І я не можу позбутись думки, що я надто мало роблю.
І ці думки мене з’їдають зсередини. Я відчуваю величезну вину. Я не можу себе зрозуміти.
Все більше я копаюсь в собі. І все більше заплутуюсь.
Я не розумію, які бажання мої, а які нав’язані соціумом, батьками, друзями, ‘’стандартами краси’’, переживаннями про думку інших людей.
Мені важко спілкуватись з близькими мені людьми.
Я все ще живу в мріях…
Мені важко вибиратись з них, вилазити з черепашки, але необхідно.
Я це розумію…
І напевне скоро я зможу досягнути того, чого так прагну.
Свободи від власних страхів і переживань…
#1994 в Молодіжна проза
#2772 в Сучасна проза
Відредаговано: 26.11.2021
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
