Щоденник

29.07.2018 р.

Де вітер, кажуть, коси розчесав,
Тобі хвалу, мій Господи, співаю.
Мене Ти, дивовижний мій, пізнав -
І я Тебе у вічності пізнаю.
Не там, де тінь дерев дріма
Поміж хрестів, що їх обрамив мох,
Не там, де сонце між дерев сіда
І кажуть: тут колись явився Бог.
Тебе, Небесний Отче мій, люблю!
І тут, де вітер, кажуть, чеше коси,
Немов у вічності, закохана, замру.
Немов біля куща в пустелі, боса.

Фото: "Гребінь вітрів" Едуардо Челіди, Сан Себастьян, Іспанія




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше