Щоденник однієї ненависті...
20.
От це і сталося...вчора...
Я зранку якось знала, що це має статися сьогодні. А потім вдень відчула спиною твій погляд... Моє тіло горіло, я була, як натягнута струна, як оголений нерв... А ти...
Так поводяться боягузи, у яких нечиста совість...
Я не хотіла навіть дивитися на тебе, бо відчувала запах твого страху і збентеження... Ти навіть не змогла б мені глянути в очі: була безпорадна і жалюгідна... Я таких не чіпаю... От я і не дивилася. Хоча відчувала тебе, твій погляд. Ти закривалася, як колись... Знаєш, в житті так від усього не закриєшся... Це дитячий метод: смішний і примітивний... Ховатися від проблем...
А потім взагалі втекла...
О так, - це "крутий вчинок дорослої відповідальної" людини!!!)))
І тому я не вірю тобі, що ти більше нічого не відчуваєш.
НЕ ВІРЮ!!!
Ті, що байдужі, що НІЧОГО не відчувають, не ховаються і не тікають - їм байдуже...
Р.S. Тебе було шкода...і було смішно...
А загалом - байдуже...
Відредаговано: 14.05.2018
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
