День 7. Смартфон

Моє переродження в нове тіло без старих спогадів, понесло за собою багато проблем, одна із таких проблем — це світовий прогрес в технологіях. Це для мене питання дуже проблемне, коли я в перше побачив смартфон то дві години ламав голову над тим щоб його розблокувати і ще годину щоб ввести пароль. Єдине що мені допомагає це спогоди залишені минулим власником. Але я відкритий до експерементів і користуюсь лише ними тільки тоді коли зайду в повний тупік. Декілька днів в мене зайняло ознайомлення з фотоопаратом, галереєю, календарем, канкулятором, музикою. Це все ще було нормальним, але одна програма перевершила всі програми разом взяті, це був вхід в всесвітню павутину — інтернет. Тони інформації вилітали з одної програми, можна було побувати де завгодно, дізнатися про все, це було щось недосяжним для мене, і тоді я просто пішов ритись в спогадах. Виявилось там все просто, але самостійно я б цього не зрозумів.

Потім я ще рився в смартфоні, порівняно з інтернетом всі програмки здавались букашкою на шляху. Але я зустрів один длкумент, який був під паролем
Я пробував вводити знакомі паролі і підійшов лише один, але за тим паролем ще один пароль. Тому я ще порився і  видалив всі програмки які давали можливість встановлювати паролі на програми чи документи. Ага "супер хакер", що тут скажеш. І так в тому документі був список бажаннь, і їх було 12. І я вирішив, що зобов'язаний обовязково їх виконати. Ну я забрав його тіло і стер з лиця землі, думаю це менше, що я можу для нього зробити.

Одно з бажань це написати книгу, думаю що Щоденник не підійде, тому я почав думати над ідеями для книги. Більшість з яких були сміттям, але одна із них. І тому мені просто потрібно порадитися з другом і прийняти рішення. Але для книги потрібно виділяти час.