Розділ 24. Переворот

- Ви бачили те ж саме, що і я?! – Швидко переставляючи ноги та схопившись за невелику рану на плечі, від кулі, що вже почала потроху затягуватися, Леонард Басс на завищених басах звертався до двох представників інших родів, що як слухняні діти йшли за ним у окрему кімнату маєтку, який рада родів винайняла для званого вечора. - Полонський… - дивувався та злився одночасно, згадуючи все, що бачив на власні очі пів години тому. - Його щит! Ніхто не може формувати купол подібної сили, тільки якщо ти не “Чисте полум’я”!

Тільки-но охорона Равського забрала два непритомних тіла з мармурових сходів та солдатським строєм, що більше був схожий на живу стіну, винесли їх за територію маєтку, покинувши її за лічені хвилини, Басс кинувся шукати своїх поплічників. Все в середині нього вирувало від обурення, від злоби та роздратування, адже ця картина порядком сплутала усі його карти та мало не знищила нанівець його плани. Не зважаючи на наполоханих гостей заходу, які так само швидко покидали територію цього маєтку, Басс не збирався нікуди їхати, поки не вирішить основні питання, адже він точно знав, що тут безпечно, як ніде.

- Не може цього бути. – Зайшовши в кімнату для відпочинку останнім, Філіп Чорний, який був найспокійнішим з присутніх, старався бути й поміркованим, виваженим, аби не рубати з плеча. - Дітей з подібними силами вже не народжується майже сотню років, - оглянувши коридор, чи ніхто бува їх не підслуховує, закрив за собою двері, заперши їх на засувку.

- І Даніель ніколи не проявляв подібної сили… - в розмову встряв Веніамін Маїк, який вже відійшов від стресу, пов’язаного з ножем, який мало не встряв йому в голову, та розслабився після того, як рід Равських отримав свого.

- Не проявляв до сьогодні! – роздратовано викрикнув Басс. - Чи ви хочете сказати, що я повний бовдур?!

Ніздрі Леонарда, який стояв посеред кімнати та свердлив своїм вбивчим поглядом своїх поплічників, - роздувалися, а очі наливалися кров’ю. Його теліпало від усього, а те, що йому не повірили з пів слова, дратувало та тільки розпалювало лють в середині.

- Заспокойся, Леонарде. – захеканий та залитий потом Веніамін, присів на крісло, аби скинути навантаження своєї ваги з ніг. Його коліна і так гуділи від кількості пройдених кроків, тож більше він не міг терпіти. - На гарячу голову нічого не вирішиться.

- Емілія, - швидко зміним полюс своїх думок на ще одну фігуру у його емоційних гойдалках. - Думаю вона також “Чисте полум’я”.

- Звідки ти взяв? – знову заговорив Чорний, аби достукатися до розуму. - Ти точно не вдарився коли падав на сходи? – Для нього те, що говорив зараз Басс, було, як мінімум, абсурдним. - Одне “Чисте полум’я’ - це і так диво для нас усіх, а два – нонсенс.

- Хочеш сказати, що я божевільний?! – Леонард не втримався та з усієї дурі жбурнув вазу з квітами, що стояла на невеликому столику, поціливши нею у стіну. Скло розлетілося на дрібні уламки, а по стіні розтіклися патьоки, привертаючи до себе загальну увагу. Ще ніколи Басс не поводив себе подібним чином, і ця його неадекватна реакція говорила про велику серйозність ситуації.

- Хочу сказати, що ти втратив багато крові, і тому, тобі могло привидітися щось подібне, - худорлявий Філіп не відводячи погляду від розбитої вази та пом’ятих квітів, тримаючи себе в руках, спокійно пояснював свою позицію.

- Натан поцілив мені в плече, а не в голову, як і домовлялися! – пояснював Леонард. - І те, що я отримав подряпину – не означає, що разом із незначною втратою крові я втратив і глузд. Я точно бачив, як дівчина реанімувала Равського, - бігаючи очима по кімнаті, він шукав щось, чим можна було перев’язати його рану, яка ще трохи сочилася. - Вона витягла його з того світу та запустила серце заново. Такі здібності за межами розуміння “Іскри”!

- Може то був просто збіг обставин і ти щось переплутав? - Веніамін зараз був на боці Філіпа.

- Не біси мене! – Гаркнув Басс до Маїка та мало не кинувся на нього, від чого маленькі оченята товстуна перелякано розширилися. - Я знаю, що я бачив!

- Заспокойся, - утихомирював напарника по темним справам Чорний. - Якщо Даніель та дівчина “Чисте полум’я”, то чого про це й досі не знає рада родів? Нас би вже давно всіх поставили до відома. Думаю Захарій не зміг би таке приховувати довго.

- Захарій - така ж шкура як і інші, яка переживає за свій рід, - більш спокійно, але впевнено аргументував Басс. - Йому вигідно було мати при собі такий козир.

- Тим паче, що Даніель роками жив поза системою, як дикун, не приймаючи наших правил. – Зараз Маїк був схожий на песика, що, то там тявкне, то там, до останнього не визначившись на якому він боці. - Можливо це було не протестом молодого чоловіка, а такий спосіб сховати його подалі?

- А Емілія Равська? – Філіп хотів отримати повну картину, аби зробити висновки, які не будуть передчасними.

- Вона отримала сили зовсім недавно, а по деяким джерелам, після введення “Іскри” дівчина взагалі померла та воскресла через п’ять годин, - Леонард доповів те, що йому вдалося нарити останнім часом, але не виявилося нагоди поділитися зі своїми посіпаками.

- Чи таке взагалі можливо? – Веніамін, згадуючи емоційні моменти сьогоднішнього дня та Емілію Равську, яка була живіша за всіх живих, не міг навіть такого уявити. П’ять годин мертвою – для нього це було із роду надприродного. Хоча, їхня сила також із того роду, тож…

- У нашому світі все можливо, - Леонард поступово розстібнув сорочку та спустив рукав, вивільняючи ліву руку та роздивляючись рану з особливою скрупульозністю, ні на мить не відходячи від теми. - Тим паче, факт її смерті старалися добряче приховати. Були стерті всі записи відеоспостережень в метро, записи в лікарні та навіть сервера видань, які писали про той випадок, а інтернет мережу взагалі зачистили від любого згадування, як за той день, так і за все, що якимось чином могло привести до неї. Уявляєте які ресурси були використані? – перевів погляд на чоловіків.  

- Уявляю, - отримавши нові дані, Філіп тепер зовсім по іншому подивився на ситуацію. - І без допомоги лідера роду тут не обійшлося. – Чорний одразу прийняв нову реальність та зробив висновки. - А тепер давайте гадати хто це був: Равський чи Полонський, чи той і той разом взяті?