Глава 15

- Так все таки тобі Дріс подобається? - не зупинявся Шон, щоб дочекатися очікуваної відповіді.

Я зітхнув. Як тренування закінчилося Шон і Вася тепер цим запитанням і діставали мене. І зараз після душу, перевдягаючись в роздягальні, допит продовжився. Хоча і в душі наче і не закінчувався!

-Все! Подобається, подобається! - підняв руки, наче здаючись.

-Ага! Я так і знав! - загукав Вася і дав п'ять Шону. - Так що будеш кадрити чи як?

Наче відповідь на запитання ці ізверги вже отримали. Так ні, їм наступне подавай!

-Фух! - провів долонню по обличчю. - Ви ж не заспокоїтеся?

-Аж доки не впевнимося, що знайшли подружку другу! - пояснив Шон.

-А потім що?

- Ну ще "в процесі", як сказав Вася, моє особисте і Васине інтимне життя. Тому будемо дивитися, або будемо все з'єднувати разом, або окремо! - Шон натягнув футболку.

-Схоже, що я з вами зійду з розуму! 

- Ну не прибідняйся! Впевнений, що ти не один такий! - Леон виглянув з шафки і поглядом показав на Васю і Шона. 

Перевдягнувшись хлопці вийшли з роздягальні. Дівчат не було, знову напевно діляться один з одним з секретами, які не треба нікому розповідати. А в результаті, все одно всі дізнаються!

- Дивися, якщо хочеш справити враження на дівчину, то як для початку треба завоювати її симпатію. - почав Шон, повернувшись до Ріка передом і йдучи тепер задом.

- Дріс мені довіряє, та і в будь-якому випадку я все одно про все дізнаюся. Бо дівчина довго в собі не буде тримати. Викаже як не мені, то дівчатам. Ну а я буду поблизу якщо щось! - продовжив Василій.

-Хлопці, ви перегибаєте палку! - зітхнув, почесавши голову.

- Я теж готовий прийняти участь! - добавив Леон. - Можна біля дверей залишати квіти, милі листівки і подарунки. 

- І спочатку це можна робити анонімно. 

-В записці написати "В твоїх очах я тону!" чи "В снах лише ти" чи щось подібне.

- І коли інтерес у дівчини з'явиться, показати хто це такий її таємний шанувальник!

-Я теж за! - кивнув Ерік. - До того ж зі швидкістю Леона залишати подарунки буде непомітно.

-А зараз іди в її кімнату і запроси дівчину на каву! - промовив Шон і штовхнув мене в сторону дівчачого крила гуртожитка.

- Давай, давай! - підбадьорили друзі і приєдналися до Шона.

-Потім розкажеш! - підморгнув Вася.

- Це ніколи не закінчиться! - прошепотів більш до себе, ніж до хлопців, Рік. Але все ж таки зібрався з духом, глибоко вдихнув і пішов. 

Це не її кімната, це теж не її. Ага, ось! Ну давай! Постукав один раз. Може не чує. Давай ще раз. І наостанок. Може нікого не має? Відкрив двері, і краще б її не відкривав. Хоча?

На мене злякано дивилася Дріс, яка стояла зовсім без нічого. Форми у дівчини були апетитні, та Дріс як і тільки-но я помітив була симпатичною миловидною дівчиною. І схоже що без силікону і всієї цієї хімії вона мені дужче почала подобатися. Можливо стати ближче ніж друг не така вже і погана ідея. Та схоже що треба було щось робити, бо таращитися на неї якось невиховано. Бо блондинка відразу смутилася і почервонішала. Хоча і встигла заховати своє тіло під рушником.

Ну я теж вирішив проявити джентельменство, тобто закрив долонями очі.

-Я нічого не бачив! - І непомітно хмикнув. - Ну може трішки! - А чого брехати?

-Повернися, щоб я могла перевдягтися. - попросила Дріс. - І не підглядуй! А краще взагалі покинь кімнату. 

Ну кімнату покидати не буду, але повернутися можу. Навіть не так, я то повернувся, але голова наче так і залишилася не повернутою. Бо я раз-у-раз розтопирював пальці щоб побачити як Дріс бігає по кімнаті в пошуці одягу. 

До речі, симпатична кімната! Хоча дівчина і живе з Васею, що було видно що в кімнаті переважають чоловічі речі. Я поки ще не думав зайняти одну ліжко разом з дівчиною. Ну може хіба що в роздумах!

-Я все! - прощебетала блондинка.

Повернувся. Хоча і одяглася по-скромному, але дівчина сміло виставила на показ свій плоский загорілий живіт і тонкі ноги. Хоча по виразу обличчя точно щось задумала. Я на випадок виставив руки, ну мало що, і в мене з розмаху влетіла подушка. Ну Хоча б подушка, а не щось інше!

- Ти чого прийшов! Навіть не постукав! - схрестила руки на грудях Дріс.

-Я стукав, а ти не відповідала. Ну я і подумав, якщо тиша, значить або тебе немає, або це знак згоди! Ну я і вибрав друге! - Господи, що я кажу?

-А чого прийшов?

-Еее! - розгубився. Ну типу запросити "На побачення"?

Взагалі я думав запросити тебе на каву! - промовив я. Раз казати чого прийшов, то правду!

- Це що побачення? 

-Поки ні. - Але б я хотів!

-Добре, пішли! Але щоб без оцього!

- Окей! - Я пропустив Дріс вперед. З сусідньої кімнати виглянув Ерік і дещо мені показав. А потім показав великий палець вверх, що типу це поможе. 

Ну давай спробуємо! І доторкнувся наче так і треба до попи дівчини, наче ж її веду. Дріс відразу напружилася, але виду не подала. Значить шанс є! Хоча ближче до їдальні дівчина все ж таки скинула мою руку. А жаль!

Я запропонував вибрати столик, поки буду замовляти каву.

-Тобі яку? - запитав Я, нахилившись до обличчя білявки, коли та сіла за стіл.

-Капучіно без цукру! - Ох ти, за фігурою стежить! Ну я теж без цукру можу каву випити, проте зазвичай одну ложку кладу. 

-Великий, середній, малий стакан? 

-Великий!

-Одне капічіно без цукру, і одне латте з цукром! - попросив я на касі, відійшовши від столику. 

І поглядаючи на дівчину, я побачив як через один столик з'явилися знайомі рожі. Леон, Вася, Ерік і Шон. Вони що за цим особисто будуть дивитися? Не повірить в те що я розкажу! Хоча я сам особисто не вірив що Дріс може стати моєю дівчиною! 

Недалеко від каси сиділа місіс Оні.

- Що побачення? - підморгнула мені жіночка.

-Та поки що ні! - зітхнув я, підсідаючи до неї.

- Не засмучуйся, бачу що у вас все буде попереду! - підбадьорила мене. - Тримай розу, дівчині буде приємно! Хоч це і "Не побачення" як вона його називає. - протягнула мені квітку консьєржка. - А як звати щасливицю?