Розділ 13

— Деймоне, ти що тут робиш? — вийшовши з ванної кімнати, замотана лише в рушник, емоційно вигукнула Аврора.

— І тобі добрий ранок! — оглянувши збентежену дівчину, всміхнувся Деймон. — Я приїхав до своєї нареченої, яку хочу відвезти на роботу! — підвівся з крісла.

Аврора відкинула мокре пасмо волосся з обличчя, й притримуючи однією рукою рушник на грудях, сказала:

— Тоді прийдеться довго мене чекати! 

— Я почекаю, але, — поглянув на годинник, — у тебе є сорок хвилин!

Дівчина видала істеричний смішок.

— Я швидше буду збиратися, якщо ти вийдеш з моєї кімнати!

— Я можу тобі допомогти! — примруживши очі, сказав та підійшовши впритул, провів рукою по мокрому волоссю.

Аврора глитнула та піднявши голову, встала навшпиньки, й промовила у вуста:

— Я хочу… — затамувала подих, прискіпливо оглядаючи обличчя чоловіка: — каву з молоком!

Деймон вигнув брови, й усміхнувся.

— Кошеня, — підморгнув.

Коли він вийшов із кімнати, Аврора голосно видихнула. Їй подобався флірт з Деймоном, але, чи не загралася вона?

Аврора не могла звикнути до думки, що скоро стане дружиною Деймона. Почуття, які з кожним днем ставали більшими та укорінювалися у серці, вона намагалася підсвідомо відштовхнути!

Висушивши волосся, зав’язала високий хвіст та заплела французьку косу. Поглянувши в дзеркало, всміхнулася своєму відбиттю, й зробила легкий макіяж.

Одягнувши чорний топ і червоний брючний костюм, взула закриті туфлі на високих підборах, й спустилася донизу. У вітальні був приємний запах кави. Аврора широко усміхнулася та подалася на кухню.

Джозет і Деймон про щось жваво розмовляли, й навіть не зважаючи на стукіт каблуків, не відразу звернули увагу на Аврору.

Дівчина, склавши руки на грудях, прискіпливо оглянула Деймона. Він, ніби відчуваючи на собі погляд, повернув голову, всміхнувся куточками вуст, й також огледівши Аврору, піднявся зі свого місця та повільно наблизився.

«Волосся чорне немов смола. Погляд, що перевертає з ніг на голову душу. Рухи немов у дикого звіра, й водночас такі впевнені та привабливі. Він як звір, що підстерігає свою здобич: сильний, витривалий, граційний, й до біса небезпечний! Один погляд, і я немов стаю його жертвою, але він не нападає, а немов гіпнотизує мене!» — подумала Аврора, й піднявши голову, всміхнулася.

— Кава готова… з молоком, як ти забажала!

— Авроро, мила, я покину вас, у мене стільки роботи!

Вона лише кивнула, не звертаючи уваги на Джозет, адже погляд був прикутий лише до Деймона.

Тим часом жінка, всміхаючись, швиденько залишила кухню.

— Й довго так будеш роздягати мене поглядом? — склав руки у кишені.

Аврора округлила очі, й відвернувшись, обійшла чоловіка.

— Боже, ти так мило бентежися! — озирнувся.

Аврора відчула, як запалали щічки. Деймон підійшов ззаду, й обхопивши однією рукою її за живіт, легко провів пальцями по шиї та поцілував у вухо.

Дівчина закусила нижню губу, стримуючи стогін, який виривався з грудей.

— Дей-моне, — надірваним голосом, промовила його ім‘я.

— Пий каву, снідай, а то ми не доїдемо до роботи! — сказав на вухо, й відійшов.

Аврора голосно видихнула. Як після цього можна було пити каву та снідати?

Вона озирнулася:

— Поїхали! Зараз!

Приїхавши в офіс, Деймон першим вийшов із машини та обійшовши, подав руку Аврорі. Дівчина всміхнулася.

— Я можу й звикнути! — подавшись уперед, стиснула його руку та опинилася у міцних чоловічих обіймах.

— Я також! — хмикнув.

Ця мила та невинна картина зацікавила перехожих та працівників холдингу. Аврора озирнулася, й попрохала відпустити.

— Ти великий клубок різних емоцій, півоніє!

— Тому, що на мої емоції та почуття впливаєш ти, Деймоне! 

Прийшовши на робоче місце, Аврора від Мішель, яка безцеремонно завітала у її кабінет, дізналася не дуже гарну новину.

«Я дійсно стала великим клубком різних емоцій!» — подумала, й вирушила в кабінет до Деймона.

— Ти переніс декілька днів назад строки подачі проєктів, й не попередив мене? Чому я повинна про це дізнаватися від… Мішель? Навіть моя команда не знала!

— Авроро, у нас скоро весілля, зосередься на цьому! — не відриваючи очей від комп’ютера, сказав.

— Якщо тобі байдуже не мене…

Аврора не встигла договорити. Деймон миттєво піднявся зі свого місця, й наблизившись, навис над дівчиною.

— Я повинен був це зробити, тому що інвестори вимагали! — різко промовив. — А твій проєкт шотландського готелю у план не входить!