Швачка-кравчиня для спадкоємця на ім'я Ризик

Частина 26

Навчений життям та бачивший в своємо житті достатньо багато як доброго, так й злого, Ризик сидів за столом, на якому залишався посуд після пізньої вечері.
Весь останній тиждень був досить метушним. Вичищали агломерацію ремісничих містечок на підступах до склавшої зброю столиці Дворії. Прості ремісники, об'єднані в цехові гільдії, швидко збагнули, що загарбники є визволителями, із завидною наполегливістю йшли на співпрацю, підносячи подарунки. Перевірити, допитати, обшукати, внести до списку, після вивчення всіх доказів про виготовлення товарів подвійного призначення. Ризик не тільки приймав доповіді, а й сам з ранку до пізньої ночі пхав свій ніс у всі щілини та закутки того чи іншого виробництва. Сьогодні він витратив купу сил слідкуючи спочатку щуром, за складами з готовими товарами ковальського цеху, а потім вселився в кажана та провисів більше години в занедбаному, за словами господаря приміщення з величезними ємностями та дрібною крихтою, що іскрилася то тут, то там на підлозі.
Інтуїція кричала, що в цих ємностях явно вирощували щось на кшталт тих сталактитів, якими нафарширувало його на початку визвольної ходи територією загиблої держави. Бо магія мовчала, й саме це насторожило.
Зрештою, Двораку вдалося так «проговоритися таким чином», що господар дав розпорядження робітникам зачистити його до ідеального стану. Ось тоді він й побачив, як з-під однієї з ванн робітники витягують якісь пляшки, пов'язані у грони.
«Прибиральників» сам Головнокомандувач зустрів на задвірках заводу, налякавши до гикавки. По розповіді майстрів виходило, що в цеху займалися вирощуванням кристалів, при цьому склад ропи, з яких вони росли при знижених температурах, вони не знали, її взагалі доставляли здалеку. А ось пляшки, які господар велів закопати десь подалі, містили спеціальний каталізатор, який запускав реакцію зростання.
- Скільки людей працювало там? - запитав він у працівників.
- То це, ми вдвох й працювали! У решти – хоч крапля магії, а у нас із Грогом ні краплі! Тому нас до ванн й поставили, щоб не збити і не порушити процес.
"Розумно, щоб жодне магічне обурення не збило процес зростання" - подумав тоді.
Цеховика забрали з обозом у бік Республіки, якщо він й знав якісь таємниці, то вивужувати їх будуть по крихтах спеціально навчені люди. Сам же Ризик того дня дістався наданої йому міським головою кімнати далеко за північ.
Відіслав Дворака в його кімнату, сів за пізню вечерю й навіть дозволив собі дві келихи вина.
Сон зморив одразу, як торкнувся головою подушки. Розбудив його якийсь звук. Мов монетки на ногах драхмових танцівниць, - підкинула пам'ять спогад, й він ще встиг подумати про те, що давно не скидав напругу в компанії чарівних танцівниць.
А потім він розплющив очі й побачив її.
Дівчина стояла біля столу, поблискуючи та переливаючись. Голова незнайомки була замотана у щільну білу тканину, як робили драхми, залишаючи відкритими лише свої виразні очі. Але на відміну від танцівниць, одягнених у широкі напівпрозорі шаровари та короткі топи, незнайомка була швидше роздягнута, ніж одягнена.
- Ти хто?

Дівчина обернулася, й у Ризика серце прискорило ритм. На дівчині була коротка туніка, найбільше схожа на стилізацію під рибальську сітку. Розглянути уважніше не виходило, тому що увага постійно стрибала на груди, які незнайомка прикрила двома срібними піалами, для чогось прикріпивши до їхнього дна великі китиці з золотої пряжі, що хиталися з боку в бік й змушували весь час скошувати на них погляд.
- Принцеса Сніжного королівства, - повідомила вона приємним голосом, практично оглушивши Головнокомандувача невідповідністю виду та змісту, й тут же почала пританцьовувати перед ним, клацаючи якимись дивними мушлями, витягуючи з них подобу ритму.
Ризик й сам не зрозумів, як внутрішній вогонь відгукнувся на ці клацання, а навколишнє повітря відреагувало підвищенням температури на кілька градусів. Несподівано кітель зіскочив зі спинки стільця, завис перед танцівницею й галантно крутнувся довкола неї. Саме те, що кітель самовільно гасає навколо танцівниці, навело на думку, що це сон. Але щипок за стегно був відчутним, тим самим підтверджуючи, що дівчина є реальною.
— Це що, в Сніговому королівстві нині зовсім клімат збожеволів? Ви що, - крякнув, не зумівши втримати в собі відгук на особливо витончене па незнайомки, - тепер усі там у такому вигляді вулицями розгулюєте?
Дівчина завела не по-дитячому, пробудила всередині якісь досі не властиві емоції, бажання та потреби. Вогонь рвався, гудів мов оскаженівший, температура в кімнаті піднялася настільки, що дівчина навіть на вигляд була мокра від поту. Бісеринки покривали її тіло та проблискували крізь перлинну мережу. «Зовсім з розуму божеволію без жінок?» - спробував обсмикнути себе Ризик.
«Горіла сосна, палала» - пустотливо донеслось звідкись прохолодним вітерцем, вкладаючи ритм в вуха, та витягуючи залишки витримки.
- Як ти сюди потрапила, - рикнув, спробувавши накинути на танцівницю, що крутилася, мов юла, знерухомлююче закляття, у вигляді тіньового аркана.
Вона верескнула, втративши паранджу, за яку зачепився тіньовий аркан - снігу мені снігу, горю!
- Твою ж! - кинувся в її бік, заплутуючись пальцями в сітці, в районі талії, відчуваючи під пальцями жар дівочого тіла, пряний запах пустельних трав з оази, й чогось ще, невловимого, присутнього в парфумах незнайомки, коли смикнув її за туніку до себе.
- Караул, - скрикнула вона й в ту ж секунду розтанула, залишивши по собі розірвану сітчасту туніку, розсипані по підлозі перли, вистрибуюче з грудей серце та тверде бажання між ніг.
— От же відьма, — скочив на ноги й потягся силою довкола, перевіряючи виставлену кілька годин тому охоронну мережу. Вона була ціла. Ніхто з-поза меж не міг проникнути сюди. Фізично ніхто, а ось ілюзія могла просочитися.
Я потягнув залишки вбрання чарівниці до носа, внюхуючись у ледве вловимий запах трави, яку драхми використовують для розпалювання вогню в чоловічих чреслах. Ілюзія не могла залишити по собі речові докази, принаймні мені жодного разу не траплялися свідчення про подібне. Невловимо пахло морем, може тому, що перли вносили в букет запахів свою ноту, а може сама сітка, що пропахла сіллю та водоростями. Однозначно гостя прийшла звідти, де хвилі лижуть берег.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше