Син маминої подруги

Глава 3. Міла

Так було приємно після важкого навчального тижня просто розслабитися в обіймах Роми. Як хлопець і обіцяв, він зайшов сьогодні до мене. Батьки поїхали на кілька днів в інше місто, тому я залишилася сама. А це була чудова можливість для мене провести час з Ромою. Йому довелося пробиратися до мене так, аби не помітив Костя та його друг. Як же мене дістало таке сусідство. Ну нічого, варто трохи потерпіти.                                                                                                                                                           

- Не хочу тебе відпускати, - посміхнувся хлопець. - Коли ти вже нарешті погодишся стати моєю дівчиною?                                                                                                                                                         

Рома досить часто задавав мені це питання. Спочатку я думала, що це він не хоче, аби нас бачили разом. Проте згодом почав досить часто пропонував нарешті повідомити про наші стосунки. Однак я не була впевнена, що це саме те, що мені потрібно. Мені подобалося проводити з Ромою час, проте це все не було настільки серйозно. Принаймні для мене. Тому я старалася вигадати хоча б якийсь правдивий привід.                                                                                                                                             

- Рома, ти ж знаєш... - почала я.                                                                                                                      

- Так, за цей час я вже вивчив всі твої відмовки. Не думай, що я повірив хоч в одну з них, - видихнув хлопець, сідаючи на ліжку. - Можливо колись дочекаюся чесної відповіді? Думаю, я заслуговую хоча б на це.                                                                                                                                                                

Я видихнула, вдягаючи кофту. Не впевнена, що це саме те, про що мені зараз би хотілося говорити. Ми настільки часто підіймали цю тему, що я справді втомилася. Але може справді краще розповісти все як є? Ні, підійде й маленька частинка.                                                                                                                  

- Я не найкращий варіант для тебе, - я продовжувала вдягатися. - Ти ж знаєш, я зовсім не вмію цінувати стосунки. Не вмію піклуватися про когось. Тому й хорошою дівчиною не буду.                           

- А мені здається, що ти просто себе недооцінюєш, - хлопець теж почав збиратися.                               

- Ну от уяви, - я підійшла до нього. - Ти вирішив познайомити мене зі своїми батьками. І так, зовнішньо я їм сподобалося. І тут я посеред вечері кажу, що хочу покурити. Ото вони зрадіють. Чи я не зможу стриматися і вип'ю алкоголь, - я похитала головою. - Ні, твої близькі такого точно не приймуть. Та й навіщо тобі справжня королева драми.                                                                                                          

- А може мені іншої й не потрібно, - Рома підійшов ближче.                                                                       

В той же момент хлопець мене поцілував, змушуючи втратити голову. Так, він мені подобався, проте я не впевнена, що це зможе перерости в щось більше. Принаймні я цього точно не хочу. Я бачила, як Ілоні не раз розбивали серце, мені цього цілком вистачить її болю. Тому нехай все залишається так, як і є.                                                                                                                                                                        

- Ну що ж, я вмію чекати, - посміхнувся Рома. - Так ми йдемо сьогодні на ту вечірку? Саня розповідав, що у того Вані має бути весело.                                                                                                                     

- Ні, я не хочу. Там знову буде нудно. До того ж Ілона йде на концерт, - пояснила я. - Але якщо хочеш, то можеш йти повеселитися.                                                                                                                          

- Ну вже ні, краще я залишуся з тобою і класно проведу час, - посміхнувся Рома, цілуючи мене.             

З одного боку мені хотілося би трохи відпочити наодинці, проте я не проти такої компанії. До того ж ми завжди знайдемо чим зайнятися...                                                                                                                   




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше