Син маминої подруги

Глава 5. Міла

В той вечір Рома досить швидко пішов додому, адже він хотів провести час з татом, який зовсім скоро йде в чергове плавання. А я ж на нього не ображалася. До того ж зранку повернуться мої батьки. Можливо варто було таки піти з Ілоною на концерт чи хоча б на ту вечірку невдах. Ні, тепер ж мушу сидіти наодинці. І от чим зайнятися? Я вирішила сісти перед мольбертом, адже так давно цим не займалася. Мало хто знає, та я обожнюю це. І можливо пов'язала з живописом своє життя, проте бажання стати ветеринаром було сильніше.                                                                                                  

Близько другої ночі додому повернувся Костя. Я досить добре його чула, адже наші двері були зовсім близько. Тобто він так рано пішов з вечірки? Значить там і справді було жахливо нудно. Я ж встигла почати малювати ті пейзажі, які мріяла побачити в Мексиці. Як тільки мені виповниться вісімнадцять і я подам документи в університет, то обов'язково поїду туди. Мені вдалося назбирати за всі роки досить значну суму. До того ж інколи я мала підробіток, хоча мої батьки були забезпечені. Та все ж це моя мрія. І вони точно нічого мені не скажуть, адже вже матиму вісімнадцять років. Принаймні я сподівалася на це.                                                                                                                                             

З самого ранку батьки повернулися додому, чому я була дуже рада. Вони привезли мені стільки смаколиків. А я ж для них приготувала обід. Так, інколи я буваю дуже милою, проте це лише з близькими людьми. Я любима маму та тата, і хоча останнім часом вони постійно в роз'їздах, та я намагалася їх не засмучувати.                                                                                                                        

- Знаєш, ти стала готувати краще, - посміхнувся тато.                                                                                  

- Чомусь твій комплімент прозвучав не дуже гарно, - відповіла я. - Ніби вже стало нормальніше, але все одно погано.                                                                                                                                             

- Ну тут вже хто як хоче трактувати, - потиснув плечима тато. - Які плани на ці вихідні?                          

- Провести час з моїми батьками, доки вони знову не втекли від доньки на інший кінець країни, - відповіла я.                                                                                                                                                      

Я знала, що вони працюють і просто не можуть інакше, і я це прекрасно усвідомлювала та не ображалась на них. А тому старалася кожну вільну хвилинку проводити з ними. Все ж я дуже любила своїх батьків. Скажімо так, це моя хороша сторона, про яку відомо не всім. Дома я прямо ідеальна донечка. І я сподіваюся, що це допоможе мені вмовити їх відпустити мене в Мексику хоча б на тиждень. Але спочатку треба закінчити школу...                                                                                             




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше