Розділ 29

Я прокинулася від того, що мені було жарко. Крім того, що я була одягнена, так мене до всього ще й вкрили ковдрою. Я зрозуміла, що лежу на чиємусь плечі, і повернувши голову, побачила Нейтана. Він мав втомлений вигляд. Були помітні чорні кола під очима. Він заснув в тому ж одязі, а якій був на обряді. Я згадала, що весь останній тиждень ми дуже рідко бачилися. І швидше за все він рідко випускав свою силу. І по всій видимості, погано спав. Поправивши пасмо волосся, яке впало йому на обличчя, тихо сказала:

- Мел, ти завжди потрібна йому коли мене немає поруч! І ти повинна була за ним спостерігати та відновлювати баланс сил і енергії. Так що давай, ледащо, досить відсиджуватися! Його потрібно підлатати, а то буде стояти на обряді блідий і втомлений, ще подумає жрець, що він не хоче брати участь в обряді. А, ти ж не хочеш, щоб він нам не дозволив обряд?

А далі, з посмішкою спостерігала, як не поспішаючи проявляється туман і повільно оточує нас в уже звичний кокон. Але, дещо було незвично. Раніше я не помічала, що між Нейтаном і його силою тягнуться невеликі ниточки. Я спробувала сфокусуватися погляд, як тоді на прориві, щоб побачити те, що не видно зазвичай поглядом. І через кілька секунд помітила, що нас з ним з'єднує ниточка золотистого кольору. Вона тоненька, але дуже яскрава. У той час, як його та Мел з'єднують бузкові нитки. Цікаво, а раніше я так могла? Або це починає проявлятися дар? Адже Орлана щось говорила про те, що з кожним встановленим зв'язком, буде частково відкриватися дар. Треба буде перевірити на інших, і запам'ятовувати все. Швидше за все, у кожної зв'язку буде свій колір нитки.

Через деякий час, від роздумів мене відірвав стукіт у двері, а через секунду вони відкрилися і в кімнату увійшов вже жрець Аріс. Він уважно подивився на нас і помітивши, що я не сплю сказав:

- Аріна через десять хвилин, дівчата зайдуть готувати тебе до наступного обряду. Ми домовилися з Нейтаном, що вони його тут не побачать. Тому, його пора розбудити.

- Добре, не хвилюйтеся - тихо відповіла я і легенько розбурхала Нейта за плече - агов, вставай!

Але хто сказав, що все вийде з першого разу! Він заворочався, щось пробурчав і згріб мене в обійми і не відкриваючи, очі тихо сказав:

- Спи, маленька! Ще рано.

Біля дверей я почула тихий сміх, і озирнувшись в ту сторону, побачила як Аріс намагається стримати сміх, але його тремтячі плечі говорили більше слів.

- От, зараза - пробурчала вже я, все ще намагаючись вибратися з загребущих рук Нейтана - Нейт, едріт твою за ногу, швидко підйом! Ти, взагалі то давав обіцянку Арісу, так що давай, давай!

- Аріна, я пам'ятаю - все також спокійно сказав - Аріс прийде, коли потрібно буде йти.

- Так, я це зрозуміла. І він вже хвилин п'ять стоїть біля дверей і ірже, з того як ти прокидаєшся - пошепки сказала я Нейтану.

Це подіяло. Він різко розплющив очі і подивився на двері.

- Жрець Аріс, доброго ранку!

- Нейтан, - ледве стримуючись, щоб не розсміятися в голос, відповів він - я чекаю за дверима.

- Як же я хочу просто виспатися - тихо сказав він уткнувшись лобом мені в волосся - а ще я дуже скучив.

- Нейт, я теж сумую, але сьогоднішній день повинен пройти за планом, інакше все даремно. А виспимося ми завтра або в будь-який інший день, у нас все життя попереду.

- Добре, я вже зібрався - сказав він встаючи з ліжка - Дякую, що поруч.

Він поцілував мене, важко зітхнув і вийшов з кімнати.

Я посміхаючись, пройшла до вбиральні, а коли вийшла з неї, то в кімнаті вже були дівчата. Вони встигли застелити ліжко і розкласти наряд.

Сукня, в цей раз була чорного кольору з витонченою вишивкою червоними нитками. Чорні лакові туфлі на невисоких підборах і чотири стрічки синього, блакитного, червоного та білого кольорів. Волосся мені залишили розпущеним, і як мені пояснили дівчата, то ці стрічки брати, в кінці обряду повинні вплести їх мені в коси. Таким чином, вони обіцяють мені захист і підтримку. Кольори стрічок відповідають кольорам магії кожного з братів.

За п'ять хвилин до шести, у двері постукали і увійшов батько, Дімас і Лука.

- Ти прекрасно виглядаєш, люба - сказав Лука - якщо готова, то можна висуватися, залишилося тільки вибрати хто тебе поведе на цей обряд.

- Я б хотіла, щоб мене до вівтаря з Нейтаном, відвів батько. А оскільки тут два батьки, то якщо звичайно можливо, зараз мене відведете Ви Лука, як дідусь А на наступний обряд Леон і Дімас, як батьки.

Чоловіки дивилися на мене і в їхніх очах стояли сльози, і вони одночасно сказали:

- Для нас, це велика честь, дочка.

Лука встав праворуч від мене і подав руку. Ми увійшли в зал і все навкруги осяяло блакитним світінням. Біля вівтаря з одного боку стояли Андре і Рігс, по іншу сторону Теодор і Стефаніель. Підійшовши до вівтаря Лука поклав біля чаші кольорові стрічки, і вклонившись відійшов у бік.

Далі жрець ставив нам ті ж питання, і після того, як отримав на них відповіді, сказав:

- Зараз, вам потрібно одночасно порізати долоні та опустити їх в чашу.

Ми зробили все, як було сказано і чаша знов вся засвітилася кольорами магії хлопців зі сріблястими переливами. А потім, я побачила як, стався як ніби спалах і від мене до хлопців потягнулися сині нитки.